1 І сталося по двадцятьох роках, коли Соломон будував дім Господній та свій дім, | 1 По завершенні двадцяти літ, упродовж яких Соломон будував дім Господній і свій дім, | 1 Як минуло 20 років, від часу, коли Соломон побудував дім Господній і свій палац, | 1 І сталося після двадцяти літ, в яких Соломон зудував господний дім і свій дім, | 1 Як уплило двайцять років після того, що Соломон построїв дом Господень і свій дім, |
2 то міста, які дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів. | 2 Соломон розбудував і міста, котрі віддав Соломонові Хурам, і оселив у них синів Ізраїлевих. | 2 він відбудував міста, які дав йому Хірам, і оселив у них синів Ізраїля. | 2 і міста, які Хірам дав Соломонові, збудував їх Соломон і поселив там синів Ізраїля. | 2 Забудував Соломон і міста, які (оддав) Соломонові Гирам, і оселив в їх синів Ізрайлевих. |
3 І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її. | 3 І рушив Соломон на Хават-Цову, і здобув її. | 3 По тому Соломон пішов на Хамат-Цову й здобув її. | 3 І Соломон прийшов до Емату Сови і скріпив його. | 3 І пійшов Соломон на Емат-Сува й взяв його. |
4 І збудував він Тадмора в пустині, та всі міста для запасів, що побудував у Хаматі. | 4 І збудував він Тадморав пустелі, і всі міста для припасів, які заснував у Хаматі. | 4 Він укріпив Тадмор у пустині і всі міста-склади, що їх збудував він у Хаматі; | 4 І збудував Тедмор в пустині і всі сильні міста, які збудував в Іматі. | 4 І збудував він Тадмор в пустинї, і всї міста про запаси, які позакладав в Ематї. |
5 І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міста, мури, двері та засуви, | 5 Він розбудував Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, фортечні міста, з мурами, брамами і засувами. | 5 він збудував також Верхній Беторон і Нижній Беторон, міста-твердині з мурами, брамами та засувами; | 5 І збудував Горішний Веторон і Долішний Веторон, міста сильні, мури, брами і замки, | 5 Він забудував і Беторон Вижній та Беторон Нижній, міста утверджені, з мурами, брамами та засовами, |
6 і Баалат, і всі міста для запасів, що були в Соломона, і всі міста для колесниць, і міста для верхівців, і всяке пожадання Соломона, що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані, та в усьому Краї його панування. | 6 І Баалат, і всі міста для припасів, котрі були в Соломона, і всі міста для колісниць, і міста для верхівців, і все, що забажав Соломон збудувати в Єрусалимі і на Ливані, і по всій землі володіння свого, | 6 Валаат і всі міста-склади, що були в Соломона, й усі міста для колісниць, і всі міста для кінноти, - й усе, що Соломон хотів збудувати в Єрусалимі, на Ливані і по всій землі свого панування. | 6 і Ваалат і всі сильні міста, які були в Соломона, і всі міста колісниць і міста коней і те, що забажав Соломон за бажанням збудувати в Єрусалимі і в Ливані і в усім своїм царстві. | 6 І Балаат і всї міста про запаси, що були в Соломона, й усї міста про колесницї, і міста для кінноти, й усе, що хотїв Соломон збудувати в Ерусалимі й на Ливанї, і по всїй землї панування свого. |
7 Увесь народ, позосталий з хіттеян, і з амореян, і з періззеян, і з хіввеян, і з євусеян, що вони не з Ізраїля, | 7 Увесь народ, який залишився від хеттеїв, і амореїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, котрі були не з синів Ізраїлевих, – | 7 Населення, що зосталось від хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв, що було не з синів Ізраїля, - | 7 Ввесь нарід, що остався з Хеттеїв і Аморреїв і Ферезеїв і Евеїв і Євусеїв, які не є з Ізраїля, | 7 Увесь же народ, що зіставсь від Геттїїв, та Аморіїв, та Ферезіїв, та Гевіїв, та Евузіїв, що були не з синів Ізрайлевих, - |
8 з їхніх синів, що зосталися по них у Краї, що їх не повигублювали Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на данину, і це позосталося аж до цього дня. | 8 Дітей їхніх, які залишилися на землі, котрих не винищили сини Ізраїлеві, – учинив Соломон такими, що сплачували данину аж донині. | 8 тобто потомки їхні, що лишилися в країні, яких сини Ізраїля не вигубили, - Соломон зробив рабами по цей день. | 8 (а) були з синів тих, що осталися з ними в землі, яких сини Ізраїля не вигубили, і Соломон привів їх як данинників аж до цього дня. | 8 Дїтей їх, що полишались після їх в землї, а котрих сини Ізрайлеві не вигубили, - поробив Соломон чиншовиками до сього часу. |
9 А Ізраїлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці, але вони були військові, і зверхники сторожі його, і зверхники колесниць його та його верхівців. | 9 А синів Ізраїлевих не вчинив Соломон робітниками у діяннях своїх, але вони були вояками і старшинами охоронців його, і старшинами колісниць його і вершників його. | 9 А з синів Ізраїля не робив Соломон кріпаків до своїх робіт, бо вони були військовими людьми, його старшинами й начальниками над його колісницями та його кіннотою. | 9 І Соломон не зробив синів Ізраїля рабами свого царства, бо вони мужі вояки і володарі і сильні і володарі колісниць і коней. | 9 А синів Ізрайлевих не робив Соломон крепаками до своїх робіт, вони були людьми військовими та начальниками прибічників його та наказними над його колесницями й кіннотою його. |
10 І оце вони були зверхники-намісники царя Соломона, двісті і п'ятдесят, що панували над народом. | 10 І було чільних намісників у царя Соломона, що урядували народом, – двісті п'ятдесят. | 10 Було в царя Соломона 250 вищих урядовців, що правили народом. | 10 І вони володарі сторожі царя Соломона: і двісті пятдесять наставників над роботами, над народом. | 10 І було в царя Соломона головних приставів над народом двістї пятьдесять. |
11 А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього. | 11 А доньку фараонову перевів Соломон із міста Давидового у дім, котрого спорудив для неї; тому що, казав він, не мусить жити жінка у мене в домі Давида, царя Ізраїлевого; бо святий він, адже увійшов до нього Ковчег Господній. | 11 Соломон перевів фараонову дочку з Давидгорода в дім, що збудував для неї, бо казав: «Ні одна з моїх жінок не повинна жити в домі Давида, царя Ізраїля, бо він святий, через те, що в нього ввійшов кивот Господній.» | 11 І дочку Фараона Соломон привів з міста Давида до дому, який збудував для неї, бо сказав: Моя жінка не житиме в місті Давида царя Ізраїля, бо святим є (місце) куди ввійшов господний кивот туди. | 11 А Фараонову дочку перевів Соломон з Давидового міста в дім, що його збудував для неї, бо казав: Неповинна жінка жити в мене в домі Давида, царя Ізрайлевого, бо він сьвятий, через те що в його ввійшла скриня Господня. |
12 Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором, | 12 Тоді розпочав Соломон підносити усеспалення Господові на жертовнику Господньому, котрого він учинив перед притвором, | 12 Тоді Соломон почав приносити Господеві всепалення на Господньому жертовнику, що побудував перед притвором, | 12 Тоді Соломон приніс Господеві цілопалення на жертвінику, який збудував перед храмом, | 12 Тодї почав Соломон приносити всепалення Господеві на жертівнику Господньому, що його построїв перед притвором, |
13 щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята три рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок. | 13 Щоб за приписами щодня приносити приношення, за Мойсеєвою заповіддю, в суботи і в новомісяччя, і на свята тричі на рік: на свято опрісноків і на свято жнив, і на свято куренів. | 13 так, як за приписом Мойсея треба було приносити належні жертви щодня, щосуботи, що нового місяця й на означені свята, - тричі на рік: у свято опрісноків, у свято седмиць і у свято кучок. | 13 щоб за словом кожного дня приносити за заповіддями Мойсея в суботи і в (ново)місяці і в празники три рази в році, в празник опрісноків і в празник тижнів і в празник шатер. | 13 Щоб по постанові приносити кожного дня всепалення, як заповів Мойсей, що суботи і на молодику, й на сьвятки, - три рази на рік: в сьвято опрісночнє й в сьвято тижнїв, і в сьвято кучок. |
14 І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо такий був наказ Давида, Божого чоловіка. | 14 І ухвалив він, за розпорядженням Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і левитів на їхню чергу, щоб вони славословили і служили при священиках за настановами щодня, і брамників за їхньою чергою, до кожної брами; бо таким був заповіт Давидів, чоловіка Божого. | 14 Він встановив, - як то розпорядив був Давид, його батько, - черги священиків за їхньою службою і левітів за їхніми завданнями, щоб славити Бога й служити при священиках за постановою день у день, - і воротарів за їхніми чергами до кожної брами, бо такий був наказ Давида, чоловіка Божого; | 14 І поставив за судом Давида поділи священикам за їхнім служінням, і Левітам над їхніми сторожами, щоб хвалити і служити перед священиками за словом кожного дня, і дверників за їхніми поділами за дверима і дверима, бо такі заповіді Давида божого чоловіка. | 14 І встановив він - як се розпорядив Давид, отець його, - черги про сьвященників у службах їх, і про левітів у стражах їх, щоб вони славили і служили при сьвященниках по постанові на щодень; і про воротарів черги їх до кожної брами; бо такий був заповіт Давида, чоловіка Божого. |
15 І не відступали вони від наказів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів. | 15 І не ухилялися вони від наказів царя про священиків та левитів, щодо всякого чину і щодо скарбів. | 15 і не відступлено від наказу царя щодо священиків та левітів ні в чому, а й щодо скарбів. | 15 Не переступили заповідей царя про священиків і Левітів відносно всякого слова і відносно скарбів. | 15 І не відступили від приказів царських дотично сьвященників та левітів в нїчому, анї в пильнуваннї скарбів. |
16 І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від заложення Господнього дому й аж до закінчення його, коли був закінчений дім Господній. | 16 Так були налаштовані всі діяння Соломонові від підмурку храму Господнього до кінцевого завершення його – храму Господнього. Отак храм Господній був завершений. | 16 Так проваджено щасливо всю роботу Соломона від часу закладення підвалин дому Господнього аж до його закінчення. Так був довершений дім Господній. | 16 І приготовлено всяку працю з того дня, коли покладено основи, аж доки Соломон не закінчив господний дім. | 16 Так було впорядковане все дїло Соломонове від часу закладин дому Господнього аж до цїлковитого окінчення дому Господнього. |
17 Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї. | 17 Тоді рушив Соломон до Ецйон-Геверу та до Елоту, котрий на морському березі, в едомському краї. | 17 Тоді Соломон вирушив до Еціон-Геверу й Елату, що на березі моря, в Едом-краю. | 17 Тоді Соломон пішов до Ґазіонґавера і до Елата, що при березі моря, в землі Ідумеї. | 17 Тодї пійшов Соломон у Езіон-Гебер і в Елат, що при березї моря, в землї Ідумейській. |
18 І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота, і привезли до царя Соломона. | 18 І прислав йому Хурам через своїх служників свої кораблі та служників, які знали море, і пішли вони із служниками Соломоновими до Офіру, і дістали там чотириста п'ятдесят талантів золота, і привезли царю Соломонові. | 18 Хірам прислав йому через своїх слуг кораблі та обізнаних з морем людей; вони попливли зо слугами Соломона в Офір, взяли звідти 450 талантів золота, і привезли цареві Соломонові. | 18 І післав Хірам рукою своїх рабів кораблі і рабів, що знали море, і пішли з рабами Соломона до Софіра і взяли звідти чотириста пятдесять талантів золота і прийшли до царя Соломона. | 18 І прислав йому Гирам через слуг своїх кораблї та підданих собі мореходів, що з морем обізнані, й поплили вони з Соломоновими слугами в Офир, і достали звідтіль чотириста пятьдесять талантів золота, й привезли цареві Соломонові. |