1 А коли це все скінчилося, вийшов увесь Ізраїль, що знаходився там, до Юдиних міст, і поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали пагірки та жертівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця. Потому вернулися всі Ізраїлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.1 І по закінченні всього цього пішли всі ізраїльтяни, які [там] були, до міст Юдиних, і розбили статуї, вирубали [святі] дерева, зруйнували підвищення і жертовники по всій Юдеї, і в [краю] Веніяминовому, Єфремовому і Манасіїному, до кінця. І [потім] повернулися всі сини Ізраїлеві, кожний до володіння свого, до міст своїх1 Закінчивши все те, ізраїльтяни, що були там, пішли по юдейських містах і розбили всі стовпи, поторощили священні палі й цілком зруйнували узвишшя та жертовники по всій Юдеї і в землі Веніямина, Ефраїма та Манассії. Потім сини Ізраїля повернулись у свої міста, кожен у свою посілість.1 І як це все закінчилося, вийшов ввесь Ізраїль ті, що знайшлися в містах Юди, і розбили стовпи і зрізали гаї і знищили високі (місця) і вівтарі з усієї Юдеї і Веніямина і з Ефраїма і з Манассії аж до кінця. І ввесь Ізраїль повернувся кожний до свого насліддя і до їхніх міст.1 Скінчивши все це, пійшли всї Ізрайлитяне, що там були, по містах Юдейських і порозбивали ідолів, повирубували посьвячені дерева, й спустошили висоти та жертовники по всїй Юдеї і в землї Беняминовій Ефраїмовій та Манассіїній, цїлковито. А потім повертались всї сини Ізрайлеві, кожний в свою державу, в свої міста.
2 І Єзекія поставив черги священиків та Левитів за їхніми відділами, кожного за його служенням, зо священиків та з Левитів, на цілопалення, і на мирні жертви, на служення й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.2 І відновив Єзекія черги священиків і левитів, за їхнім розподілом, кожного за його служінням, священиків і левитів, при приношеннях усеспалення і при мирних приношеннях, для служіння, для похвали і для уславлення, біля брам дому Господнього.2 Єзекія відновив черги для священиків та левітів за їхніми відділами, кожного до його служби, священичої чи левітської, при всепаленні та при мирних жертвах, щоб були до послуг, хвалили та славили коло воріт Господнього табору.2 І Езекія назначив щоденну службу священиків і Левітів і щоденну службу кожного за своїм служінням, священикам і Левітам на цілопалення і на жертву спасіння і щоб співати і визнаватися і служити при брамах і дворах господнього дому.2 І постановив Езекія черги для сьвященників та левітів по віддїлах їх, кожного до його дїла, сьвященничого або левітського, при всепаленнї та при жертвах мирних, до служби, до хвалення та славлення, й коло воріт дому Господнього.
3 А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.3 І [визначив] цар частину з майна свого на всеспалення; на всеспалення вранішнє і вечірнє, і на всеспалення в суботи і в новомісяччя, і на свята, як написано в законі Господньому.3 Царська частка, що її брали з його майна, йшла на всепалення, - на всепалення вранці й ввечо-рі, - на всепалення щосуботи, що нового місяця та свята, як написано в Господньому законі.3 І часть царя з його майна (призначено) на раннішнє і вечірнє цілопалення і цілопалення на суботи і на новомісяці і на празники, що записані в господньому законі.3 І відїлив царь частку з свого майна на всепалення: на всепаленнє ранїшні й вечірні, й на всепалення щосуботні та новомісячні, і на сьвята, як написано в законї Господньому.
4 І наказав він народові, мешканцям Єрусалиму, давати частку священичу та левитську, щоб вони були ревними з Законі Господньому.4 І наказав він народові, що мешкав у Єрусалимі, давати певне утримання священикам і левитам, щоб вони були ревні в законі Господньому.4 Він звелів народові, мешканцям Єрусалиму, давати належну частку священикам та левітам, щоб вони могли пильнувати Господнього закону.4 І він сказав народові, тим, що жили в Єрусалимі, дати часть священиків і Левітів, щоб скріпилися в служінні господнього дому.4 І звелїв він народові, що жив в Ерусалимі, давати належне удержаннє сьвященникам та левітам, щоб могли пильнувати закону Господнього.
5 А як поширився той наказ, поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя, виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всякого полевого врожаю; і як десятину того всього багато поназносили.5 Коли оприлюднили це повеління, тоді поназносили сини Ізраїлеві багато першоплодів хлібного зерна, вина, і олії, і меду, і всякого врожаю польового; і десятин із усього поназносили багато.5 Скоро цей приказ оповіщено, сини Ізраїля принесли силу первоплодів пшениці, молодого вина, олії та меду, та й усього, що родить земля; принесли також велику десятину з усього.5 І як він заповів слово, сини Ізраїля помножили первоплоди пшениці і вина і олії і меду і всякий плід поля, і багато всіх десятин принесли сини Ізраїля і Юди.5 Як сей приказ оповіщено, то сини Ізрайлеві назносили силу первоплодів збіжжя, вина, й оливи, й меду, та й з усього, що родить земля, понаносили дуже багато десятин.
6 А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господеві, їхньому Богові, і понадавали того багато куп.6 А Ізраїльтяни та Юдеї, які мешкали по містах юдейських, також принесли десятину з великої і дрібної худоби, і десятину з кожної пожертви, присвяченої Господові, Богові їхньому; і понакидали їх цілі купи.6 Сини Ізраїля та Юди, що жили в юдейських містах, приставили також десятину з товару та овець і десятину з святих речей, що були посвячені Господеві, Богові їхньому, і понаскладали їх великі купи.6 І ті, що жили в містах Юди і вони принесли десятини телят і овець і десятини кіз і посвятили їхньому Господеві Богові і внесли і поклали на купи на купи.6 І Ізрайлитяне та Юдеї, що жили в містах Юдейських, приставили так само десятини з товару та овець, та десятини з пожертвування, присьвяченого Господеві, Богові їх; і понаскладували купи-купи.
7 Третього місяця зачали складати ті купи, а місяця сьомого закінчили.7 Третього місяця розпочали накидати ті купи, і сьомого місяця скінчили.7 Третього місяця почали складати купи, а сьомого місяця закінчили.7 В третому місяці почали складати купи і в сьомому місяці закінчили.7 Третього місяця почали складати купи, а сьомого місяця скінчили.
8 І прийшли Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, і поблагословили Господа та народ Його, Ізраїля.8 І прийшли Єзекія і вельможі, і побачили ті купи, і дякували Господові і народові Його, Ізраїлеві.8 Тоді Єзекія й князі прийшли, побачили купи й поблагословили Господа й його народ Ізраїля.8 І прийшов Езекія і володарі і побачили купи і поблагословили Господа і його нарід Ізраїль.8 І прийшли Езекія та дуки, і побачили купи, та й дякували Господеві й його народові, Ізраїлеві.
9 І вивідував Єзекія священиків та Левитів про ті купи.9 І запитав Єзекія священиків і левитів про ці купи.9 Єзекія спитав священиків та левітів про ті купи.9 І Езекія питав у священиків і левітів про купи,9 І спитав Езекія сьвященників та левітів про ті купи.
10 І говорив до нього священик Азарія, голова Садокового дому, і сказав: Відколи зачали приносити приношення до Господнього дому, ми їли й були ситі, і багато позосталося, бо Господь поблагословив народ Свій. А з останків складено оцю многоту.10 І відповідав йому Азарія першосвященик, з дому Сад`окового, і сказав: Відколи почали приносити приношення в Господній дім, ми їли досхочу, і багато залишилося; бо Господь благословив народ Свій. Із того, що залишилося, [склалася] отака кількість.10 І Азарія, первосвященик з дому Цадока, йому відповів: «Від того часу, як почали носити приносини в дім Господній, їли ми досхочу й багато зосталось, бо Господь благословив народ свій, та ще й лишилась оця велика сила.»10 і промовив до нього священик Азарія володар з дому Садока і сказав: Від коли почали носити первоплоди до господнього дому, ми їли і ми пили і осталося. Бо Господь поблагословив свій нарід, і ми ще оставили цю кількість.10 І відповів йому Азарія, первосьвященник, з дому Садокового, й сказав: Від того часу, як почали носити приноси в дом Господнїй, їли ми до схочу, і багато зісталось; бо Господь благословив народ свій. І з того, що зісталось, набралось оце множество.
11 Тоді Єзекія наказав приготовити комори в Господньому домі, і приготовили.11 І наказав Єзекія підготувати помешкання при домі Господньому. І підготували.11 Тож Єзекія звелів приготувати кімнати в Господньому домі. І приготували.11 І сказав Езекія приготовити шпихліри в господньому домі, і приготовили,11 І звелїв Езекія приладити кімнати, що при домі Господньому. І приладили.
12 І вірно перенесли туди приношення, і десятину, і святощі, а над ними володарем був Левит Конанія, а брат його Шім'ї другим.12 Перенесли [туди] приношення, і десятини, і пожертви з усією [пильністю]. І [був] старшиною біля них Конанія левит, і брат його Шім'ї – другим.12 І перенесли туди сумлінно приносини, десятини й святі речі. Доглядачем над ними був левіт Конанія, а другий по ньому його брат Шімеї.12 і вірно внесли туди первоплоди і десятини, і над ними наставником (був) Хоненія Левіт, і Семей його брат заступником.12 І попереносили туди приноси, й десятини, й присьвяти з усією вірністю. І був за начальника при їх Хонанїя, левіт, та Симей, брат його, за другого.
13 А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призначені царем та Азарієм, володарем при Божому домі.13 А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная [були] доглядачами під рукою Конанії і Шім'ї, брата його, за розпорядженням царя Єзекії і Азарії старшини при домі Божому.13 Єхієл, Азарія. Нахат, Азаел, Єрімот, Йозавад, Елієл, Їмахія, Махат та Беная були доглядниками під рукою Конанії та його брата Шімеї, на наказ царя Єзекії та Азарії, начальника Божого дому.13 І Іїл і Озазія і Нает і Асаїл і Єрімот і Йозават і Еліїл і Самахія і Маат і Ванея і його сини наставлені (були) під Хоненієм і Семеєм його братом, так як приказав цар Езекія і Азарія володар господнього дому.13 А Ехіїл і Азарія, і Нахат, і Асаїл, і Еримот, і Йозавад, і Елїел, і Ісмахія, й Махат, і Бенанїя були доглядниками під рукою Хонанїї та Симея, брата його, по приказу царя Езекії та Азарії, начальника при домі Божому.
14 А Коре, син Їмни, Левит, придверний зо східнього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші.14 А Коре, син Їмни, левит, брамник зі східного боку, [був] над добровільними пожертвами Богові, щоб видавати Господні приношення і найважливіші з речей освячених.14 Коре, син Їмни, левіт, одвірний при східніх воротах, був над добровільними приносами Богові, щоб роздавати приносини Господні та найсвятіші речі.14 І Корий син Ємни Левіт (був) дверником за заповіддями над дарами, щоб давати первоплоди Господеві і святе святих14 Коре, син Імнин, левіт, дверник на східньому боцї, був при доброхітнїх приносах Богові, до видавання принесеного Господеві й важнїйших посьвятів.
15 А при ньому були: Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, Амарія, і Шеханія по священичих містах, щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,15 І під його [веденням були] Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, і Амарія, і Шеханія по священицьких містах, аби правильно роздавати їхнім братам своїм частки, як великому, так і малому,15 А під його рукою, у священичих містах, були Еден, Мініямин, Єшуя, Шемая, Амарія та Шеханія, щоб вірно роздавати братам своїм, так великим, як і малим, за їхніми чергами,15 рукою Одома і Веніямина й Ісуса і Семея й Амарія і Сехонія через руку священиків з довірям дати їхнім братам за щоденним порядком великому і малому,15 А під його рукою Еден і Минїямин, і Ешуа, й Шемаїя, і Амарія та Шеханїя в містах сьвященничих, щоб вірно роздавати братам своїм частї, як більшому, так і малому,
16 окрім їхніх позаписуваних: для мужчин від віку трьох літ і вище, для кожного, хто приходив до Господнього дому на щоденне діло, на їхнє служення, за їхніми сторожами та за їхніми чергами,16 Понад список їхній, [всім] чоловічої статі від трьох літ і вище, всім, що ходили до Господнього дому для справ щоденних, для служіння їхнього, за посадами їхніми і за відділами їхніми.16 за винятком тих, що були у списках, тобто усіх чоловічої статі, від трьох років і більше, які ходили щодня в дім Господній, ради їхньої денної служби, за їхніми відділами та за їхніми чергами.16 опріч нащадків чоловічого роду з трьох літ і вище, кожному, що входить до господнього дому, за порядком з дня на день на щоденне служіння за їхнім розкладом.16 А окрім їх спису, усїм мужого полу від трьох років і більше, - усїм, що ходили до дому Господнього задля щоденного дїла, задля служби їх, по урядах їх і по віддїлах їх,
17 і приписаним священикам до дому їхніх батьків, та Левитам від віку двадцяти літ і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,17 І зазначеним у списку священикам, за поколіннями їхніми, і левитам від двадцяти літ і вище, за посадами їхніми, за відділами їхніми.17 Священики були внесені у списки за їхніми батьківськими домами, а левіти, від двадцятьох років і більше, за їхніми урядами та за їхніми чергами.17 Це список священиків за домами батьківщин, і Левіти в їхніх щоденних службах від двадцятьлітних і вище за чином,17 І записаним в списї сьвященникам, по їх поколїннях, і левітам від двайцяти років і більше, по їх урядах, по їх віддїлах,
18 і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, і їхніми синами, і їхніми дочками, для всього збору, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.18 І зазначеними у списку, з усіма дітьми їхніми, і з дружинами їхніми, і з синами їхніми, і з доньками їхніми, – всій громаді, бо вони з [усією] відданістю присвятили себе на святе служіння.18 Так були записані всі їхні діти, їхні жінки, їхні сини та їхні дочки, уся громада, бо вони сумлінно посвятили себе на святу службу.18 за поділами між усіма нащадками їхніх синів і їхніх дочок на всю кількість, бо з вірою приступили до святого.18 І записаним в списї з усїма їх малолїтками, з їх жінками, з їх синами й з їх дочками, - усьому товариству; бо вони з усією вірністю присьвятили себе на сьвяту службу.
19 А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були мужі, що зазначені поіменно, щоб давати частки кожному мужчині серед священиків та всякому приписаному серед Левитів.19 І для синів Ааронових, священиків у поселеннях довкола міст їхніх, при кожному місті [поставлені були] мужі, зазначені поіменно, щоб роздавати частки всім чоловічої статі у священиків і всім, що зазначені в списку з-поміж левитів.19 Сини Арона, священики, що жили на полях-пасовиськах своїх міст, мали в кожному місті людей, призначених пойменно, щоб роздавати частини кожному чоловічої статі з-поміж священиків і всім записаним у список з-поміж левітів.19 Для синів Аарона, що служили, і тих, що з їхніх міст за кожним містом, для мужів, які названі були по імені, щоб дати часть кожному з чоловічого роду між священиками, і кожному почисленому між Левітами.19 І з синів Ааронових, сьвященників, по оселях навкруги їх міст, були на кожне місто настановлені мужі названі по іменнях, щоб роздавати частї всїм мужого полу у сьвященників і всїм записаним в спис у левітів.
20 І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.20 Ось що вчинив Єзекія по всій Юдеї, – і чинив він добре і справедливе, та правдиве перед Господом, Богом своїм.20 Так зробив Єзекія по всій Юдеї; він робив, що було добре, правдиве й справедливе перед Господом, своїм Богом.20 І Езекія зробив так в усьому Юді і зробив добре і правильне перед його Господом Богом.20 От що зробив Езекія по всїй Юдеї, - і робив він добре і правдиве й справедливе перед лицем Господа, Бога свого.
21 І в усякому ділі, яке він зачинав, у роботі Божого дому, і в Законі, і в заповіді, щоб звертатися до Бога свого, робив він усім своїм серцем, і мав успіх.21 І в усякому ділі, яке він зачинав на служіння домові Божому і для дотримання закону і заповідей, пам'ятаючи про Бога свого, він чинив від усього серця свого і мав успіх.21 У всякій справі, за яку він брався для служби дому Божого, для закону й для заповідей, шукаючи Бога свого усім своїм серцем, він діяв успішно.21 І в кожному ділі, яке почав, в ділі в господньому домі, і в законі і в приписах, шукав свого Бога усією своєю душею, і він зробив і йому пощастило.21 А во всїм, що він починав задля служби домові Божому та задля держання закону й заповідей, маючи думку про Бога свого, дїяв він із щирого серця свого, і йому велося.