1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.1 І було в Йосафата багато майна та слави, і він посвоячився з Ахавом.1 Йосафат мав велике багатство й славу. Він поріднився з Ахавом.1 І в Йосафата було ще багацтво і велика слава, і він подружився з домом Ахаава.1 І мав Йосафат велике багацтво й славу; і поріднився він із Ахабом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.2 І пішов через кілька літ до Ахава в Самарію. І заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, що були з ним, і схиляв його піти на Ґілеадський Рамот.2 По кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. Ахав зарізав для нього й для людей, що були з ним, багато волів та овець, і намовив його йти з ним на Рамот гілеадський.2 І по кінці років він зійшов до Ахаава до Самарії, і Ахаав зарізав багато овець і телять для нього і народу, що (був) з ним, і обманув його піти з ним до Рамота Ґалаадітійського.2 І пійшов він у кілька років до Ахаба в Самарию; й порізав Ахаб про його та про людей, що були при йому, багато овець та волів, і намовляв його йти на Рамот Галаадський.
3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.3 І говорив Ахав, цар Ізраїлів, Йосафатові, цареві Юдиному: Чи підеш зі мною до Ґілеадського Рамоту? Той сказав йому: Як ти, так і я. Як твій народ, так і мій народ: [підемо з тобою] на битву!3 Ахав, ізраїльський цар, сказав юдейському цареві Йосафатові: «Підеш зо мною на Рамот гілеадський?» Той відповів йому: «Як ти, так і я! Як твій народ, так і мій народ! Іду з тобою на війну.»3 І сказав Ахаав цар Ізраїля до Йосафата царя Юди: Піди зі мною до Рамота Ґалаадітійського, і він йому сказав: Так як я, так і ти. Як твій нарід, і мій нарід з тобою на війну.3 І говорив Ахаб, царь Ізраїлський, Йосафатові, цареві Юдейському: Пійдеш зо мною на Рамот Галаадський? І відказав той йому: Як ти, так і я, - як твій народ, так і мій народ; ійду з тобою на війну!
4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!4 І сказав Йосафат цареві Ізраїльському: Запитай сьогодні, що скаже Господь.4 І сказав Йосафат ізраїльському цареві: «Спитай, прошу, сьогодні, що скаже Господь.»4 І сказав Йосафат до царя Ізраїля: Затитай же сьогодні в Господа.4 І сказав Йосафат цареві Ізраїлському: Спитай сьогоднї, що скаже Господь.
5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!5 І зібрав цар Ізраїлів пророків чотириста чоловік, і сказав їм: Чи йти нам на Рамот Ґілеадський, чи утриматися? Вони сказали: Йди, і Бог віддасть [його] в руки царя.5 Тоді ізраїльський цар зібрав пророків - 400 чоловік - і сказав їм: «Чи йти нам війною на Рамот гілеадський, чи стриматись?» Вони сказали: «Іди! Бог видасть його в цареві руки.»5 І зібрав цар Ізраїля пророків, чотириста мужів, і сказав їм: Чи піду на війну до Рамота Ґалаадійського, чи оставлю? І сказали: Піди, і Бог дасть царя в руки.5 І зібрав царь Ізраїлський пророків чотириста чоловіка й сказав їм: Чи йти нам війною на Рамот Галаадський, чи понехати се? Вони сказали: Йди, а Бог віддасть його в цареву руку.
6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.6 І сказав Йосафат: Чи немає тут іще пророка Господнього? Запитаємо і в нього.6 Та Йосафат спитав: «А чи нема тут ще й Господнього пророка? Спитаємо в нього!»6 І сказав Йосафат: Чи немає тут Господнього пророка? Ще і в нього запитаємо.6 Та сказав Йосафат: Чи нема тут ще Господнього пророка? Спитаємо й в його.
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!7 І сказав цар Ізраїлів Йосафатові: Є ще один чоловік, через котрого треба запитати у Господа; але я не люблю його, бо він не пророкує про мене доброго, а постійно пророкує лихе; це Міхей, син Їмлин. І сказав Йосафат: Не кажи так, царю.7 І відповів ізраїльський цар Йосафатові: «Є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я його ненавиджу, бо він не пророкує мені нічого доброго, а завжди пророкує лихе; це Міхей, син їмли.» А Йосафат сказав: «Не говори бо так, царю!»7 І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Ще (є) один чоловік, щоб запитати Господа через нього, і я його зненавидів, бо не пророкує про мене на добро, бо на зло (пророкує) всі його дні, це Міхея син Ємли. І сказав Йосафат: Хай цар так не говорить.7 І відказав царь Ізраїлський Йосафатові: Є ще один чоловік, щоб через його можна запитати Господа, але я не люблю його, бо він не пророкує менї доброго, а завсїди пророкує лихе; - се Михей Емблаєнко. І сказав Йосафат: Не говори бо так, царю.
8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!8 І покликав цар Ізраїлів одного євнуха, і сказав: Побіжи скорше по Міхея, сина Їмли.8 Тоді ізраїльський цар покликав одного скопця й повелів: «Побіжи но швидше за Міхеєм сином Їмли.»8 І цар Ізраїля покликав одного евнуха і сказав: Скоро, Міхея сина Ємли.8 І покликав царь Ізраїлський одного скопця й повелїв: Побіжи швидко за Михеєм Емблаєнком.
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.9 А цар Ізраїлів і Йосафат, цар Юдин, сиділи кожний на своєму троні, повбирані в [царські] шати; сиділи на майдані біля брами Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.9 Ізраїльський цар та Йосафат, юдейський цар, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царські ризи; вони сиділи на майдані при вході в ворота Самарії, а всі пророки віщували перед ними9 І цар Ізраїля і Йосафат цар Юди кожний сиділи на своїм троні і, зодягнені в одіж, сиділи на просторому місці при дверях брами Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.9 Царь же Ізраїлський та Йосафат, царь Юдейський, седїли, кожний на свойму престолї, одягнені в царські ризи; вони седїли на майданї коло воріт Самариї, а всї пророки віщували перед ними.
10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!10 І вчинив собі Седекія, син Кенаанів, залізні роги, і сказав: Так говорить Господь: Оцими поб'єш сирійців аж до винищення їх.10 Тоді Седекія, син Ханаани, зробив собі залізні роги й сказав: «Так говорить Господь: Цими ти будеш бити араміїв, доки не вигубиш їх.»10 І Седекія син Ханани зробив собі залізні роги і сказав: Так говорить Господь: Цими проколиш Сирію, аж доки не буде викінчена.10 І зробив собі Седекія Хенааненко залїзні роги і сказав: Так говорить Господь: Сими виколеш ти Сирийцїв, доки не вигубиш їх.
11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!11 І всі пророки пророкували те саме, кажучи: Йди на Рамот Ґілеадський; буде успіх тобі, і віддасть [його] Господь в руки царя.11 І всі пророки пророкували так само, кажучи: «Іди на Рамот гілеадський. Пощаститься тобі: Господь видасть його в руки цареві.»11 І всі пророки так пророкували, кажучи: Піди до Рамота Ґалаадського і тобі пощастить, і Господь дасть в руки царя.11 І всї пророки пророкували те ж саме, кажучи: Йди на Рамот Галаадський; пощаститься тобі, і віддасть його Господь в руку цареві.
12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.12 А той посланець, котрий пішов покликати Міхея, казав йому: Ось, пророки одноголосно звіщають цареві добро; нехай і твоє слово буде таким самим, як ото кожного з них. І ти провіщай добро.12 Посланець, що пішов кликати Міхея, сказав йому так: «От пророки в один голос віщують добро цареві. Нехай же, прошу, і твоє слово буде, як кожного з них: виречи надобре.»12 І посол, що пішов покликати Міхею, сказав йому, мовлячи: Ось пророки промовили одними устами добро про царя, і твої слова хай будуть як одного з них, і скажеш добро.12 Посланець же, що пійшов кликати Михею, казав йому: От пророки в один голос віщують добро цареві; нехай би й твоє слово було таке ж, як кожного з їх; виречи й ти на добре.
13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!13 І сказав Міхей: Живий Господь, – що скаже мені Бог мій, те скажу і я.13 Міхей же: «Як жив Господь! Що скаже мені Бог, те й виречу.»13 І сказав Міхея: Хай живе Господь, бо що лиш скаже мені Бог, це скажу.13 І сказав Михей: Як жив Господь, - що скаже менї мій Бог, те я виречу.
14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.14 І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Міхею, чи йти нам війною на Рамот Ґілеадський, чи утриматися? І сказав той: Ідіть, буде вам успіх, і віддадуть їх у ваші руки.14 Прийшов він до царя, і цар сказав до нього: «Міхею, чи йти нам війною на Рамот гілеадський, а чи стриматись?» Той відповів: «Ідіть, вам пощастить! Вони будуть віддані в ваші руки.»14 І він прийшов до Царя і йому цар сказав: Міхеє, чи піду на війну до Рамота Ґалаадського чи лишу? І сказав: Піди і тобі пощастить, і будуть видані в ваші руки.14 І прийшов він до царя, і сказав до його царь: Михею, чи йти нам войною на Рамот Галаадський, чи здержатись? І відказав той: йдїть, буде вам вдача, й вони будуть віддані в ваші руки.
15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?15 І сказав йому цар: Скільки разів мені брати з тебе присягу, щоб ти не говорив мені анічого, окрім правди, в ймення Господнє?15 Та цар сказав йому: «А скільки то разів я маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім тільки правду?»15 І сказав йому цар: Скільки разів тебе заклинатиму, щоб до мене ти говорив лише правду в імя Господа?15 І сказав до його царь: Ще раз заклинаю тебе, щоб ти не говорив менї нїчого, окрім правди, іменем Господнїм!
16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!16 Тоді [Міхей] сказав: Я бачив усіх синів Ізраїля, розпорошених по горах, як овець, у котрих немає пастуха. – і сказав Господь: Немає у них старшини, нехай повернуться кожний до свого дому з миром.16 Тоді той сказав: «Я бачив усього Ізраїля, розсипаного по горах, немов овець, що пастуха не мають! Господь сказав: Вони господаря не мають. Хай кожний в мирі вертається до свого дому.»16 І той сказав: Я побачив Ізраїля розкиненого по горах наче овець, в яких немає пастиря, і сказав Господь: Не мають проводиря, хай кожний повернеться до свого дому в мирі.16 Тодї сказав Михей: Я бачив усїх синів Ізрайлевих, розсипаних по горах, неначе вівцї, що нема в їх пастуха, - і рече Господь: Нема в їх пана; нехай кожний вернеться в мирі до своєї господи.
17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?17 І сказав цар Ізраїлів Йосафатові: Чи не казав я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?17 І сказав ізраїльський цар до Йосафата: «Чи я ж тобі не казав, що він не віщує мені нічого доброго, а тільки лихе?»17 І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Чи не сказав я тобі, що не пророкує про мене добро, але хіба зло.17 І промовив царь Ізраїлський до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, що він не пророкує менї нїчого доброго, а тільки недобре.
18 А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.18 І сказав [Міхей]: Тож вислухайте слово Господнє: Я бачив Господа, який сидів на троні Своєму, і все небесне військо стояло по праву і по ліву руку Його.18 Міхей сказав: «Слухайте, отже, слово Господнє: я бачив Господа, як сидів на своєму престолі, і все військо небесне стояло праворуч і ліворуч від нього.18 І він сказав: Не так, послухайте слово господнє: Я побачив Господа, що сидів на своїм престолі, і вся небесна сила стояла перед ним з його правої сторони і з лівої сторони.18 І промовив Михей: Так вислухайте слово Господнє: Я бачив Господа, седячого на престолї свойму, і все військо небесне стояло по праву й по лїву руку його,
19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.19 І сказав Господь: Хто зведе Ахава, Ізраїлевого царя, щоб він пішов і наклав головою в Рамоті Ґілеадському? І один говорив так, а другий інакше.19 А Господь сказав: Хто б підманув Ахава, ізраїльського царя, щоб він пішов і наклав головою в Рамоті гілеадському? І один сказав так, а другий казав інак.19 І сказав Господь: Хто обманить Ахаава царя Ізраїля і піде і впаде в Рамоті Ґалаадському? І цей сказав так, і цей сказав так.19 І промовив Господь: Хто б підманив Ахаба, царя Ізраїлського, щоб він пійшов і наклав головою в Рамотї Галаадському? І один казав так, другий говорив инак.
20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?20 І вийшов один дух, і став перед Господом, і сказав: Я намовлю його. І сказав Господь: Яким чином?20 Тоді виступив один дух, став перед Господом і сказав: Я підманю його. Господь спитав його: Чим?20 І вийшов дух і став перед Господом і сказав: Я його обманю. І сказав Господь: Як?20 Тодї виступив один дух і став перед лицем Господа, й промовив: Я підманю його. І спитав його Господь: Чим?
21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!21 Той сказав: Я вийду і буду духом неправди в устах усіх пророків його. І сказав він: Ти намовиш його, і матимеш успіх; Піди і вчини так.21 Той відповів: Я піду й буду духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі пощастить його підманути; іди й зроби так.21 І сказав: Вийду і буду брехливим духом в устах всіх його пророків. І сказав: Обманеш і здолаєш, вийди і зроби так.21 Той же сказав: Я пійду й буду духом неправди в устах усїх пророків його. І рече він: Ти намовиш його й вдасться тобі; ійди і вчини так.
22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...22 І тепер, ось, допустив Господь духові неправди [увійти] до уст цих пророків твоїх, але Господь вирік про тебе лихе.22 Оце тепер Господь дозволив духові неправди ввійти в уста цих своїх пророків: Господь вирік лихо на тебе.»22 І тепер ось Господь дав брехливого духа в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь виголосив на тебе зло.22 І оце тепер попустив Господь духові неправди ввійти в уста сих пророків твоїх, але Господь вирік недобре про тебе.
23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?23 І підійшов Седекія, син Кенаанів, і вдарив Міхея по щоці, і сказав: Це ж яким шляхом відійшов од мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?23 Тоді Седекія, син Ханаани, приступив, ударив Міхея по щоці й сказав: «Якою ж дорогою дух Господній відійшов від мене, щоб говорити з тобою?»23 І приблизився Седекія син Ханани і вдарив Міхею по щоці і сказав йому: Якою дорогою пішов господний дух від мене, щоб говорити до тебе?23 І приступив Седекія Хенааненко і вдарив Михея по щоцї та й промовив: Якою ж то дорогою відійшов від мене дух Господнїй, щоб говорити в тобі?
24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...24 І сказав Міхей: Ось, ти побачиш це того [дня], коли будеш бігати з помешкання до помешкання, щоб сховатися.24 А Міхей відповів: «Ось довідаєшся про це тоді, як будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатись.»24 І сказав Міхея: Ось побачиш у тому дні, в якому ввійдеш до комірки з кімнати, щоб сховатися.24 І сказав Михей: Ось взнаєш про се, як будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатись.
25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,25 І сказав цар Ізраїлів: Візьміть Міхея і відведіть його до Амона, старшини міста, і до Йоаша, царевого сина,25 І звелів ізраїльський цар: «Візьміть Міхея та й одведіть його до Амона, посадника міста, й до Йоаса, царського сина,25 І сказав цар Ізраїля: Візьміть Міхею і поверніть до Емира володаря міста і до Йоаса володаря царського сина25 І звелїв царь Ізраїлський: Візьміть Михея та одведіть його до Амона, міського голови, й до Йоаса, сина царевого;
26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.26 І скажете: Так говорить цар: Киньте цього до в'язниці і годуйте хлібом і водою скупо, аж доки я не повернуся з миром.26 і скажіть: Так каже цар: Вкиньте оцього в тюрму й харчуйте його хлібом та водою скупо, доки я не вернусь у мирі.»26 і скажеш: Так сказав цар: Покладіть цього до дому вязниці, і хай їсть хліб смутку і воду смутку аж до мого повороту в мирі.26 І скажіть: Так каже царь: вкиньте оцього в тюрму, й харчуйте його хлїбом та водою скупо, доки я не вернусь у мирі.
27 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!27 І сказав Міхей: Якщо ти повернешся з миром, то не Господь говорив через мене. І сказав: Слухайте це, [всі] люди!27 Міхей же відповів: «Чи справді вернешся в мирі, Господь не сказав через мене.» Далі додав: «Слухайте це, всі люди!»27 І сказав Міхея: Якщо, повертаючись, повернешся в мирі, Господь не говорив через мене. Послухайте всі народи.27 І промовив Михея: Коли ти вернешся в мирі, то не Господь говорив через мене: І додав: Слухайте се, всї люде!
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.28 І пішов цар Ізраїлів, і Йосафат, цар Юдин, на Рамот Ґілеадський.28 От і пішов ізраїльський цар з Йосафатом, юдейським царем, на Рамот гілеадський.28 І пішов цар Ізраїля і Йосафат цар Юди до Рамота Ґалаадського.28 І пійшов царь Ізраїлський і Йосафат, царь Юдейський, на Рамот Галаадський.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.29 І сказав цар Ізраїлів Йосафату: Я перевдягнуся і піду в бій, а ти вберися в твої [царські] шати. І перевдягнувся цар Ізраїлів, і кинулися в бій.29 І сказав ізраїльський цар Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у своїй одежі.» Перевдягнувся ізраїльський цар і пішов до бою.29 І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Сховаюся і ввійду до бою і ти зодягнися в мою одіж. І цар Ізраїля сховався і ввійшов до бою.29 І сказав царь Ізраїлський Йосафатові: Я переодягнусь та й пійду в битву, а ти одягнись в свою царську одежу. І переодягся царь Ізраїлський, і виступили до бою.
30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!30 І цар сирійський наказав старшинам колісниць, які були у нього, сказавши: Не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки-но з царем Ізраїлевим.30 Арамійський же цар дав такий наказ своїм начальникам колісниць: «Не вдаряйте ні на простого, ні на значного, а тільки на одного ізраїльського царя.»30 І цар Сирії заповів вождям колісниць, що з ним, кажучи: Не воюйте з малим і великим, але тільки з самим царем Ізраїля.30 Царь же Сирийський дав приказ своїм начальникам над колесницями, кажучи: Не вдаряйте нї на простого, нї на знатнього, а тільки на одного царя Ізраїлського.
31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.31 І коли побачили Йосафата старшини колісниць, то подумали: Це є цар Ізраїлів, і оточили його, щоб звоювати його. Але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відхилив їх Бог від нього.31 Скоро начальники колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Ось ізраїльський цар! - і обступили його, щоб ударити на нього; але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, й Бог відвернув їх від нього.31 І сталося, як вожді колісниць побачили Йосафата, і вони сказали це цар Ізраїля, і окружили його, щоб воювати. І Йосафат закричав і Господь його спас, і Бог відвернув їх від нього.31 І як отамани колесниць углядїли Йосафата, то подумали: Се царь Ізраїлський, й обступили його, щоб на його вдарити. Але Йосафат крикнув, і Господь став йому до помочі, і відхилив їх Бог від його.
32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.32 І коли побачили старшини колісниць, що це [був] не цар Ізраїлів, то повернули од нього.32 Побачивши ж, що то не ізраїльський цар, начальники колісниць відступили від нього.32 І сталося, як побачили вожді колісниць, що він не був царем Ізраїля, і відвернулися від нього.32 Скоро ж побачили начальники колесниць, що то не царь Ізраїлський, то одвернулись від його.
33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...33 Тим часом, один чоловік випадково натягнув лука свого і поранив царя Ізраїлевого крізь шво на панцері. І сказав він візникові: Заверни назад і вези мене від війська, бо я поранений.33 Тим часом якийсь чоловік випадково натягнув лука й поранив ізраїльського царя між пов'язями та панцерем. Мовив Ахав до візника: «Поверни назад та вивези мене з битви, бо я поранений.»33 І чоловік прицільно натягнув лука і вдарив царя Ізраїля між легенями і між панцирем. І він сказав провідникові колісниці: Поверни твою руку і виведи мене з бою, бо я зранений.33 Тим часом один чоловік випадком натягнув свого лука і поранив царя Ізраїлського кріз щілини панциря. І сказав він до візника: Поверни назад та вези мене від війська, бо я поранений.
34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...34 Але битва того дня посилювалася; і цар Ізраїлів стояв на колісниці супроти сирійців до вечора, і помер при заході сонця.34 Але битва кипіла того дня, й ізраїльський цар мусів стояти твердо проти араміїв аж до вечора, отож і вмер при заході сонця.34 І повернувся бій в тому дні, і цар Ізраїля стояв на колісниці напроти Сирії аж до вечора і помер, як заходило сонце.34 Але битва того дня збільшувалась, і царь Ізраїлський стояв на колесницї насупротив Сирийцїв до вечора, та й вмер при заходї сонця.