1 А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий. | 1 Тоді на Азарію, сина Оведового, злинув Дух Божий. | 1 Тоді зійшов на Азарію, сина Одеда, дух Божий, | 1 І Азарія син Одида, був на ньому господний дух, | 1 Того часу зійшов на Азарію Одеденка Дух Божий, |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас! | 2 І вийшов він назустріч Асі, і сказав йому: Послухайте мене, Асо, і увесь Юдо та Веніямине: Господь з вами, коли ви з Ним; і якщо не будете шукати Його, Він залишить вас. | 2 і він вийшов назустріч Асі й сказав до нього: «Слухайте мене, Асо й увесь Юдо й Веніямине! Господь буде з вами, коли ви будете з ним; і коли ви шукатимете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він вас покине. | 2 і він вийшов на зустріч Асі і всьому Юді і Веніяминові і сказав: Послухайте мене, Асо і ввесь Юдо і Веніямине. Господь з вами, коли ви є з ним, і якщо шукатимете Його, дасться знайти вам, і якщо оставите Його, Він оставить вас. | 2 І вийшов він на зустріч Асї й промовив до його: Слухайте мене, ти Асо й ввесь Юдо й Бенямине: Господь при вас, коли ви при йому; і коли ви шукати мете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він покине вас. |
3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону. | 3 Багато днів Ізраїль [буде] без істинного Бога, і без священика навчителя, і без Закону. | 3 Багато днів Ізраїль був без правдивого Бога, без священика, що навчав би, й без закону, | 3 І багато (було) днів в Ізраїлі без правдивого Бога, і без священика, що вказує (на правду) і без закону. | 3 Багато днїв буде Ізраїль без Бога істиного і без сьвященника навчаючого, й без закону, |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. | 4 Та коли він навернеться в тіснотах своїх до Господа, Бога Ізраїлевого, і шукатиме Його, Він дасть їм знайти Себе. | 4 але коли він у своїй скруті навернувся до Господа, Бога Ізраїля, й шукав його, то він дав їм знайти себе. | 4 І поверне (їх) до Господа Бога Ізраїля, і дасться знайти їм. | 4 Але коли він обернеться в своїй нуждї до Господа, Бога Ізрайлевого і шукати ме його, то й він дасть їм знайти себе. |
5 А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю. | 5 За тих часів не буде миру ні тому, що виходить, ані тому, що входить; бо великі заворушення будуть у всіх мешканців країн. | 5 Того часу не було миру ні для кого: великі заворушення запанували поміж мешканцями різних країв. | 5 І в тому часі немає миру тому, що виходить і входить, бо господний жах на всіх тих, що живуть в околицях. | 5 Того часу не буде миру нї виходячому, нї входячому, бо буде велике зворушеннє в усїх осадників у землї; |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом. | 6 Народ буде воювати з народом, і місто з містом; тому що Бог викличе в них замішання всіляким лихом. | 6 Народ бився з народом, місто з містом, бо Бог тривожив їх усяким лихом. | 6 І нарід воюватиме проти народу і місто проти міста, бо Бог навів на них жах з усяким смутком. | 6 Народ буде воюватись із народом, і місто з містом, бо Бог приведе їх у тревогу всякими нуждами. |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности! | 7 Але ви міцнійте, і нехай не знесилюються ваші руки; бо нагорода буде за діяння ваші. | 7 Але ви кріпітесь, не опускайте рук, бо за діла ваші буде нагорода.» | 7 І ви скріпіться, і хай не послабнуть ваші руки, бо є винагорода вашій праці. | 7 Але ви кріпітесь і нехай не слабшають руки ваші, бо за дїла ваші буде нагорода. |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором. | 8 Коли зачув Аса слова ці і пророцтво сина Оведового, пророка, то збадьорився і повикидав мерзенних ідолів з усього краю Юдиного та Веніяминового і з міст, котрі він здобув на Єфремовій горі, і поновив жертовника Господнього перед притвором Господнім. | 8 Почувши ці слова й пророцтво Азарії, сина Одеда, Аса посмілішав і викинув гидоти з усього краю Юди й Веніямина та з міст, що забрав був у Ефраїм-горах, і відновив жертовник Господній, що був перед притвором Господнім. | 8 І коли він почув ці слова і пророцтво пророка Адада і скріпився і викинув огиди з усієї землі Юди і Веніямина і з міст, які придбав в горі Ефраїма, і обновив господний жертівник, який був перед господним храмом. | 8 Як почув Аса цї слова й пророкування Одеденка пророка, то посьмілїшав і повикидав ідолську гидоту з усього краю Юдиного й Беняминового, й з міст, що їх забрав на горі Ефраїмовій, і поновив жертовник Господнїй, що перед притвором Господнїм. |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. | 9 І зібрав усього Юду і Веніямина і переселенців, які мешкали з ними – від Єфрема і Манасії, і Симеона; тому що багато з Ізраїля перейшли до нього, коли побачили, що Господь, Бог його, з ним. | 9 Він зібрав усього Юду й Веніямина та всіх, що оселились між ними й що прибули з Ефраїма, Манассії та Симеона, бо багато з Ізраїля перейшло до нього, як побачили, що Господь, Бог його, з ним. | 9 І зібрав Юду і Веніямина і прозелітів, що проживали з ним, з Ефраїма і з Манассії і з Симеона, бо до нього пристали численні з Ізраїля, коли вони побачили, що його Господь Бог з ним. | 9 І зібрав усього Юду й Бенямина та живучих із ними виселенцїв із Ефраїма і Манассії, й Симеона, бо багато Ізрайлитян попереходило до його, як побачили, що Господь, Бог його, з ним. |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси. | 10 І зібралися в Єрусалимі третього місяця, п'ятнадцятого року зацарювання Аси; | 10 Вони зібралися в Єрусалим третього місяця на п'ятнадцятому році царювання Аси, | 10 І зібралися до Єрусалиму в третому місяці в пятнадцятому році царства Аси. | 10 І зібрались у Ерусалим третього місяця на пятнайцятому року царювання Асиного; |
11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч. | 11 І принесли того дня пожертву Господові із здобичі, котру привели, з великої худоби сімсот, і з дрібної – сім тисяч. | 11 й принесли того дня жертву Господеві з здобичі, що привели, - 700 биків і 7000 овець, | 11 І він приніс в жертву Господеві в тому дні зі здобичі, яку принесли, сім сот телят і сім тисяч овець. | 11 І принесли того дня жертву Господеві з здобутку, який привели, з товару сїмсот а овець сїм тисяч; |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. | 12 І прилучилися вони до заповіту, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, від усього серця свого, і від усієї душі своєї; | 12 і уклали союз, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, усім своїм серцем і всією душею своєю; | 12 І вчинив завіт, щоб шукати Господа Бога їхніх батьків з усього серця і з усієї душі. | 12 І відновили завіт, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх із усього серця свого й з усієї душі своєї; |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. | 13 А кожний, хто не буде шукати Господа, Бога Ізраїлевого, мусить померти, чи то малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка. | 13 а кожен, хто не шукав би Господа, Бога Ізраїля, повинен був умер ти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка. | 13 І кожний, хто лиш не шукатиме Господа Бога Ізраїля, згине від молодого до старого, від чоловіка до жінки. | 13 А кожний, хто б не став шукати Господа, Бога Ізрайлевого, повинен був умерти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка. |
14 І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами. | 14 І присягалися Господові голосно, із вигуками, і при звуках сурм та рогів. | 14 І заприсягнули вони Господеві голосно й з радісними викликами, під звуки сурем та рогів. | 14 І поклялися в Господі великим голосом і трубами і рогами. | 14 І клялись перед Господом голосно й з (радісними) викликами та при гуку труб і рогів. |
15 І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. | 15 І радів увесь Юда за цю присягу, бо від усього серця свого присягалися і ретельно шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І дав їм Господь спокій з усього довкілля. | 15 Юдеї раділи цією присягою, бо заприсягли з усього серця свого; а що вони шукали його усім серцем, то Господь і дав їм знайти себе й дав їм спокій з усіх боків. | 15 І ввесь Юда зрадів за клятву, бо з усієї душі поклялися і всім бажанням шукали Його, і дався знайти їм, і Господь дав їм спочинок довкруги. | 15 І радїли всї Юдеї задля сієї клятьби, бо клялись із усього серця свого й з усією щиростю шукали його, а він дозволив їм знайти себе. І дав їм Господь спокій з усїх боків. |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон. | 16 І навіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царського чину за те, що вона вчинила ідола для діброви. І поскидав Аса ідолів її, і порубав на цурки і спалив на долині Кедрона. | 16 Навіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царської гідности за те, що вона поставила на честь Ашери мерзенну подобу. Аса повалив ту її мерзенну подобу, поторощив її й спалив у Кедрон-долині. | 16 І відставив Мааху свою матір, щоб не була на служіння Астарті, і порубав ідола і спалив в потоці Кедроні. | 16 І Мааху, матїр свою, відставив царь Аса від царської шани за те, що вона поставила ідола в гаю. І звалив Аса її ідола і порубав на куснї й спалив в долинї Кедрон. |
17 Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні. | 17 І хоч підвищення не відмінили в Ізраїлі, зате серце Аси було уповні віддане [Господові] упродовж усіх днів його. | 17 Однак, узвишшя не зникли з Ізраїля, хоча серце Аси й було бездоганне по всі дні його. | 17 Лише не знищили високі (місця), ще вони були в Ізраїлі. Але серце Аси було досконале всі його дні. | 17 Хоч висоти не були знесені в Ізраїлї, але серце Асине було віддане Господеві поки віку його. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд. | 18 І вніс він посвячене батьком його і своє посвячене у дім Божий, срібло, і золото, і посудини. | 18 Він вніс святі дарунки свого батька й свої власні в дім Божий - срібло, золото й посуд. | 18 І він вніс святощі Давида свого батька і святощі дому Господа Бога, срібло і золото і посуд. І з ним не було війни аж до тридцять пятого року царства Аси. | 18 І внїс він присьвяти отця свого й що він самий присьвятив, в дом Божий, срібло, золото й посуд. |
19 А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси. | 19 І не було війни до тридцять п'ятого року царювання Аси. | 19 Ніякої війни не було до тридцять п'ятого року царювання Аси. | | 19 І не було війни до трийцять пятого року царювання Асиного. |