1 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун. | 1 Після цього помер Нахаш, цар аммонський, і зацарював син його (Ханун) замість нього. | 1 Після цього помер Нахаш, аммонський цар, і замість нього став царем його син. | 1 І сталося, що після цього помер Наас цар синів Аммона, і зацарював Анан його син замість нього. | 1 Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а замість його став царем його син. |
2 І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його. | 2 І сказав Давид: Виявлю я милість Ханунові, Нахашевому синові, за доброчинство, котре батько його виявив мені. І послав Давид послів, щоб утішити його за батька його, і прийшли служники Давидові у край аммонський, до Хануна, щоб утішити його. | 2 І сказав Давид у думці: “Я покажу себе доброзичливим до Хануна, сина Нахаша, бо батько його був доброзичливий до мене.” І послав Давид послів утішити його по його батькові. Як же слуги Давида прибули в Аммонський край до Хануна, щоб потішити його, | 2 І сказав Давид: Зроблю милосердя з Ананом сином Нааса, так як зробив милосердя зі мною його батько. І Давид післав послів, щоб потішити його по його батькові. І раби Давида прийшли до землі синів Аммона, щоб його потішити. | 2 І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потїшити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потїшити його. |
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край? | 3 Але князі аммонські сказали Ханунові: Невже ти гадаєш, що Давид із поваги до батька твого прислав до тебе утішників? Чи не для того прийшли служники його до тебе, щоб вивідати, і огледіти землю і розорити її? | 3 аммонські князі сказали Ханунові: “Невже ти думаєш, що Давид із поваги до твого батька послав до тебе втішників? Чи ж не задля того прийшли до тебе слуги його, щоб розвідатись, роздивитись та зворохобити край?” | 3 І сказали володарі Аммона до Анана. Чи Давид не післав тобі потішників, щоб прославити твого батька перед тобою? Хіба не (на те), щоб розвідати місто, щоб вислідити землю, прийшли до тебе його раби? | 3 Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її? |
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх... | 4 І взяв Ханун Давидових служників, і поголив їх, і обрізав одежу їхню до половини, до стегон, і відпустив їх. | 4 Тоді Ханун узяв слуг Давида, пообголював їх, попідтинав їм одежу до половини аж по самі клуби та й отак пустив їх. | 4 І взяв Анан рабів Давида і постриг їх і обрізав їхню одіж на половину аж до накидки і відіслав їх. | 4 І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх. |
5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь. | 5 І пішли вони. І доповіли Давидові про людей оцих, і він послав їм назустріч, оскільки вони були вельми посоромлені. І сказав цар: Залишіться в Єрихоні, аж доки відростуть бороди ваші, і тоді повертайтеся. | 5 І пішли вони. Як же сповістили Давида про цих людей, послав він їм назустріч, бо дуже їх знеславлено. Цар повелів їм: “Сидіть у Єрихоні, доки не повідростають ваші бороди, а тоді повертайтесь.” | 5 І прийшли сповістити Давидові про мужів, і той післав їм на зустріч, бо були дуже шановані. І сказав цар: Сидіть в Єрихоні аж доки не виростуть ваші бороди і повернетесь. | 5 І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, - бо їх дуже знеславили, - й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь. |
6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. | 6 Коли аммонійці побачили, що вони стали ненависними Давидові, тоді послав Ханун і аммонійці тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниць і вершників із Сирії Месапотамської, і із Сирії Маахи, та із Цови. | 6 Аммонії ж побачили, що стали ненавидними Давидові, тому й послав Ханун та аммонії 1 000 талантів срібла, щоб найняти собі колісниці та верхівців з Арам-Нагараїму, з Арам-Маахи та з Цови. | 6 І побачили сини Аммона, що нарід Давида завстиджений, і послав Анан і сини Аммона тисячу талантів срібла, щоб найняти собі з Сирії в Месопотамії і з Сирії Мооха і з Сови колісниці і коні, | 6 Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Мезопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби. |
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою. | 7 І найняли вони собі тридцять дві тисячі колісниць, і царя Мааха і народ його, – котрі прийшли і розташувалися табором перед Медевою. І аммонійці зібралися з міст своїх, і виступили на війну. | 7 І найняли собі 32 000 колісниць і царя Мааху з його народом, які прийшли й отаборились перед Медвою. Та й аммонії позбирались із своїх міст і виступили до бою. | 7 і найняли собі тридцять дві тисячі колісниць і царя Моха і його нарід і прийшли і отаборилися напроти Медави, і сини Аммона зібралися з своїх міст і прийшли на війну. | 7 І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну. |
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів. | 8 Коли зачув про те Давид, то послав Йоава і все військо хоробрих. | 8 Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом із найхоробріших. | 8 І почув Давид і післав Йоава і все військо сильних. | 8 Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших. |
9 І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі. | 9 І виступили аммонійці і вишикувалися до бою біля брами міста, а царі, котрі прийшли, виокремилися в полі. | 9 Аммонії виступили й вишикувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окремо на полі. | 9 І сини Аммона вийшли і стали в лави до бою при брамі міста, і царі, що прийшли, отаборилися самі в долині. | 9 І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі. |
10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян. | 10 І Йоав, забачивши, що доведеться йому відбиватися попереду і позаду, вибрав вояків з-поміж вибраних в Ізраїлі і вишикував їх супроти сирійців. | 10 Побачивши Йоав, що йому загрожує битва спереду й ззаду, зробив вибір з усіх найдобірніших в Ізраїлі й поставив їх лавами проти араміїв. | 10 І побачив Йоав, що стали воювати лицем до лиця напроти нього лицем і зі заду, і вибрав з поміж усіх молодців Ізраїля, і поставив (їх) лавами перед Сирією. | 10 Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв. |
11 А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян, | 11 А решту народу доручив Ав'шаєві, братові своєму, щоби вони вишикувалися супроти аммонійців | 11 Решту ж війська передав під провід свого брата Авішая, щоб стали лавами проти аммоніїв. | 11 І осталих з народу дав в руки Авесси свого брата, і стали лавами напроти синів Аммона. | 11 А останок народу передав під привід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв. |
12 і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі. | 12 І сказав він: Якщо сирійці будуть долати мене, то ти допоможеш мені; а якщо аммонійці будуть долати тебе, то я допоможу тобі. | 12 Він сказав: “Як арамії переважатимуть мене, то ти прийдеш мені на допомогу, а як аммонії переважатимуть тебе, то я тобі допоможу. | 12 І сказав: Якщо мене здолає Сирієць, і будеш мені на спасіння, і якщо тебе здолають сини Аммона, і я спасу тебе. | 12 І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі. |
13 Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його! | 13 Будь мужнім, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, – і Господь нехай учинить, що Йому бажано. | 13 Будь мужній, і стіймо твердо за наш народ і за міста нашого Бога, і Господь учинить, що йому довподоби.” | 13 Будь мужним і будемо сильні за наш нарід і за міста нашого Бога, і Господь вчинить те, що добре в його очах. | 13 Будь мужний, й стіймо твердо за наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби. |
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним. | 14 І виступив Йоав і люди, котрі були в нього, на бій із сирійцями, і вони побігли від нього. | 14 От і двигнувся Йоав з військом, що було з ним, у битву проти араміїв, і вони втекли від нього. | 14 І стали лавами Йоав і нарід, що з ним, до бою напроти Сирійців, і вони втекли від нього. | 14 От і двинув Йоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним. |
15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму. | 15 А ті аммонійці, забачивши, що сирійці втікають, самі також почали втікати від брата його Авшая, і сховалися в місті. І прийшов Йоав до Єрусалиму. | 15 Як же побачили аммонії, що арамії втікають від Йоава, втекли й вони від Авішая, його брата, і ввійшли в місто. Йоав повернувся в Єрусалим. | 15 І сини Аммона побачили, що втекли Сирійці, і втекли і ці з перед лиця Авесси і з перед лиця Йоава його брата і прийшли до міста. І Йоав прийшов до Єрусалиму. | 15 Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим. |
16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними. | 16 Сирійці, забачивши, що вони зазнали поразки від Ізраїльтян, від правили послів і вивели сирійців, котрі були по той бік річки, і Шофах, старший Гадад'езерового війська вийшов перед ними. | 16 Коли арамії побачили, що Ізраїль побив їх, послали посланців і привели араміїв, що були по той бік ріки, з Шовахом, начальником війська Гададезера, на чолі. | 16 І Сирієць побачив, що Ізраїль його переміг, і післав послів, і вивели Сирійця з другого боку ріки, і перед ними Софах вождь сили Адраазара. | 16 Як Сирийцї побачили, що вони Ізрайлитянами побитї, так послали посланцїв, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм. |
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. | 17 І було повідано Давидові, і він зібрав усього Ізраїля; перейшов Йордан, і прийшовши до них, вишикувався супроти них; І став Давид до бою з сирійцями, і вони зійшлися в битві із ним. | 17 Дано про це знати Давидові, і він зібрав ізраїльтян, перейшов через Йордан і, прибувши в Хелам, вишикувався проти них, і як Давид вишикувався проти араміїв до битви, заходилися вони з ним воюватись. | 17 І сповіщено Давидові, і він зібрав всього Ізраїля і перейшов Йордан і прийшов на них і став проти них лавами, і Давид стає лавами напроти Сирійця і воювали проти нього. | 17 Як дано про се знати Давидові, зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним. |
18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська... | 18 І сирійці почали втікати від Ізраїля, і винищив Давид сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Шофаха, старшину війська, умертвив. | 18 Та арамії втекли від ізраїльтян, і Давид побив у араміїв 7 000 кінноти й 40 000 піхоти; він убив і Шеваха, начальника війська. | 18 І Сирієць втік з перед лиця Давида, і Давид вбив з Сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і убив Софаха вождя сили. | 18 Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сїм тисяч возів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив. |
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам. | 19 Коли ж побачили слуги Гадад'езерові, що вони зазнали поразки від Ізраїля, то замирилися з Давидом, і служили йому. І сирійці вже не хотіли допомагати аммонійцям. | 19 Побачивши слуги Гададезера, що Ізраїль побив їх, мирилися з Давидом та й почали йому служити. І не хотіли арамії більше допомагати аммоніям. | 19 І побачили раби Адраазара, що побіджені перед лицем Ізраїля і зробили завіт з Давидом і служили йому. І Сирієць більше не забажав помагати синам Аммона. | 19 Як побачили Адраазерові помічники, що їх Ізраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотїли Сирийцї помагати більше Аммонїям. |