1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш.1 За тих днів занедужав Єзекія смертельно; і прийшов до нього Ісая, син Амосів, пророк, і сказав йому: Так говорить Господь: Учини заповіта для дому твого, бо помреш ти і не одужаєш.1 Того часу занедужав Єзекія на на смерть. Прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав йому: “Так говорить Господь: Упорядкуй дім твій, бо вмреш, не одужаєш.”1 В тих днях Езекія захворів до смерті. І ввійшов до нього пророк Ісая син Амоса і сказав йому: Так говорить Господь: Заповідж твому домові, бо ти вмираєш і не житимеш.1 Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко, й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш.
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:2 І відвернувся [Єзекія] лицем своїм до стіни, і молився до Господа, кажучи: 2 Єзекія обернувся обличчям до стіни й так молився до Господа, кажучи: 2 І Езекія відвернув своє лице до стіни і помолився до Господа, кажучи: 2 І повернув він лице своє до стїни й молився Господеві сими словами:
3 О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем...3 О, Господе! Згадай, що я ходив перед Тобою правдиво, із відданим [Тобі] серцем, і чинив бажане в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем.3 “Ой Господи! Спогадай, що я ходив по правді й із щирим серцем перед тобою та робив, що тобі довподоби.” Та й заплакав Єзекія вголос.3 О Господи, згадай, що по правді я ходив перед Тобою і цілим серцем і я вчинив те, що добре в твоїх очах. І заплакав Езекія великим плачем.3 Ой Господи! спогадай же, що я ходив вірно й з щирим серцем перед обличчєм твоїм, і чинив праведне в очах твоїх. Та й заплакав Езекія в голос.
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:4 Ісая ще не вийшов з міста, як було до нього слово Господнє: 4 Ісая ж іще не був вийшов із середнього двору, аж ось надійшло до нього таке слово Господнє: 4 Й Ісая був в середному дворі, і до нього було господне слово, кажучи: 4 Ісаїя ж не покинув іще середнього переддвірку, аж ось прийшло до його таке слово Господнє:
5 Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому!5 Повернися, і скажи Єзекії, володареві народу Мого: Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої. Ось, я зцілю тебе, третього дня підеш у дім Господній.5 “Повернись і скажи Єзекії, князеві мого народу: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я твою молитву й побачив твої сльози. Я оздоровлю тебе: на третій день підеш у Господній храм.5 Повернися і скажеш до Езекії, проводиря мого народу: Так говорить Господь Бог Давида твого батька: Я вислухав твою молитву, Я побачив твої сльози. Ось Я тебе виздоровлю, в третому дні підеш до господнього дому,5 Вернись та промов до Езекії, князя народу мого: Тако глаголе Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою й побачив сльози твої. Оце ж я оздоровлю тебе: на третий день пійдеш у храм Господень.
6 І до днів твоїх Я додам п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида.6 І додам до днів твоїх п'ятнадцять літ, і від руки царя асирійського порятую тебе і, захищатиму місто оце заради Себе і заради Давида, служника Мого.6 Я додам тобі віку 15 років і вирятую тебе й це місто з руки асирійського царя; я захищу це місто заради мене й заради слуги мого Давида.”6 і додам пятнадцять літ до твоїх днів і спасу тебе і це місто з руки царя Ассирійців і щитом покрию це місто задля Мене і задля мого раба Давида.6 І прибавлю тобі віку пятнайцять років; до того вирятую тебе й сей город із потали царя Ассирийського, й захищати му сей город задля себе й задля раба мого, Давида.
7 А Ісая сказав: Візьміть грудку фіґ. І взяли й поклали на того гнояка, і він видужав...7 І сказав Ісая: Візьміть грудку смоковниць. І взяли, і приклали до болячки; і він одужав.7 І сказав Ісая: “Принесіть фігової мазі.” І принесли й приклали до боляка, і він одужав.7 І сказав: Хай принесуть вязку фіґ і покладуть на струп, і оздоровіє.7 І сказав Ісаїя: Принесїть вязанку фіґ. І взяли й приложили на боляк, і він оздоровів.
8 І сказав Єзекія до Ісаї: Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?8 І сказав Єзекія Ісаї: Які ознаки того, що Господь зцілить мене, і що піду я третього дня до Господнього дому?8 Єзекія ж сказав до Ісаї: “А який знак тому, що Господь мене оздоровить та що на третій день піду в Господній храм?”8 І сказав Езекія до Ісаї: Який знак, що мене оздоровить Господь і піду до господнього дому в третому дні?8 Езекія ж промовив до Ісаїї: Яке ж знамено тому, що Господь оздоровить мене та що на третий день пійду в храм Господень?
9 І сказав Ісая: Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?9 І сказав Ісая: Ось буде тобі ознака від Господа, що виконає Господь Слово, котре Він вирік; Чи вперед пройти тіні на десять сходинок, чи повернутися на десять сходинок.9 Відповів Ісая: “Ось який знак буде тобі від Господа, що Господь зробить те, що сказав: Хочеш, щоб тінь на десять ступенів посунулась наперед чи на десять ступенів повернулась назад?”9 І сказав Ісая: Ось знак від Господа, що Господь вчинить слово, яке сказав: Чи піде (вперед) тінь на десять ступнів чи повернеться (назад) на десять ступнів.9 І відказав Ісаїя: Ось що буде тобі ознакою від Господа, що справдить Господь обіцянку свою: Чи нехай тїнь на десять ступнїв стане дальше, чи нехай на десять ступнїв вернеться?
10 І сказав Єзекія: Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів; ні, а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!10 І сказав Єзекія: Легко тіні просунутися вперед на десять сходинок; Ні, нехай повернеться тінь назад на десять сходинок.10 І сказав Єзекія: “Не трудно на десять ступенів посунутись наперед. Ні! Нехай на десять ступенів повернеться назад.”10 І сказав Езекія: Легко тіні піти (вперед) на десять ступнів; ні, але хай повернеться тінь назад на десять ступенів.10 І відповів Езекія: Не трудно пройти їй десять ступнїв наперед, нї! нехай на десять ступнїв назад вернеться.
11 І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів...11 І заволав Ісая пророк до Господа ревно, і завернув Він тінь назад на східцях, де вона спускалася по східцях Ахазових, на десять сходинок.11 Тоді пророк Ісая візвав до Господа, і тінь на соняшнім годиннику Ахаза відступила 10 ступенів назад.11 І пророк Ісая закликав до Господа, і повернулася тінь в позначках назад на десять ступнів.11 І взивав пророк Ісаїя до Господа, й завернув він тїнь по ступенях, що на них уже була перейшла на сонцевказові Ахазовому, на десять ступнїв назад.
12 Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.12 Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, цар вавилонський, листа і дарунок Єзекії, бо він чув, що Єзекія був недужий.12 Того часу вавилонський цар Меродах-Баладан, син Баладана, прислав листа й гостинця Єзекії, бо він чув, що Єзекія був нездужав.12 В тому часі Мародахваладан син Валадана вавилонського царя післав листи і дари до Езекії, бо почув, що Езекія захворів.12 Того часу прислав Беродах Баладан Валаданенко, царь Вавилонський, письма й подарунки Езекії, бо він чув, що Езекія був нездужав.
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.13 Єзекія вислухав посланих, показав їм комори свої, срібло і золото, і духмяності, і дорогу оливу, і всю зброярню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях; не залишилося жодної речі, котрої не показав би їм Єзекія в домі своєму і в усьому володінні своєму.13 Єзекія зрадів на те й показав послам усі комори зо скарбами, і срібло, і золото, і пахощі, і дорогі масті, і склад зброї, й усе, що було в його скарбницях. Не було нічого, чого б не показав їм Єзекія у своїм палаці й у всіх своїх володіннях.13 І зрадів ними Езекія і показав їм ввесь дім зі скарбами, срібло і золото, пахощі і добірну олію, дім і посуд, і те, що знайшлося в його скарбницях. Не було речі, якої їм не показав Езекія в своїм домі і в усій своїй владі.13 І зрадїв Езекія послами й показав їм склади свої, срібло й золото й пахощі й дорогі мастї й ввесь зброївний дом свій, й все, що в його скарбівнях було: не було нїчого такого, чого б не показав їм Езекія у своїй палатї й у всьому господарстві свойму.
14 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону.14 І прийшов Ісая пророк до царя Єзекії, і сказав Йому: Що казали ці люди, і звідки вони приходили до тебе? І сказав Єзекія: Із краю далекого вони приходили, із Вавилону.14 Тоді пророк Ісая прийшов до царя Єзекії й спитав його: “Що ті люди говорили й звідки вони прийшли до тебе?” Єзекія відповів: “З далекої землі прийшли вони, з Вавилону.”14 І ввійшов пророк Ісая до царя Езекії і сказав до нього: Про що говорили ці чужинці і звідки прийшли до тебе? І сказав Езекія: З далекої землі прийшли до мене, з Вавилону.14 І прийшов пророк Ісаїя до царя Езекії, й спитав у його: Що сї люде говорили й звідки прийшли вони до тебе? І відказав Езекія: Із далекої землї прийшли вони, з Вавилону.
15 І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.15 І сказав [Ісая]: Що вони бачили в домі твоєму? І сказав Єзекія: Усе що в домі моєму, вони бачили; не лишилося жодної речі, котрої я не показав би їм у скарбницях моїх.15 Ісая спитав: “Що вони бачили в твоєму палаці?” Єзекія відповів: “Бачили все, що є в моїм палаці. Нема нічого у моїх скарбницях чого б я їм не показав.”15 І сказав: Що побачили в твому домі? І той сказав: Побачили все, що в моєму домі. Не було в моєму домі чогось, що я їм не показав, але і те, що в моїх скарбницях.15 Тодї спитав: Що бачили вони в дому твойму? І відповів Езекія: Бачили все, що є в моїй палатї; нема нї однієї річи в скарбівнях моїх, якої б я не показав їм.
16 І сказав Ісая до Єзекії: Послухай Господнього слова:16 І сказав Ісая Єзекії: Вислухай слово Господнє: 16 І сказав Ісая до Єзекії: “Вислухай слово Господнє: 16 І сказав Ісая до Езекії: Послухай слово Господа: 16 І сказав Ісаїя до Езекії: Вислухай слово Господнє:
17 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!17 Ось, проминуть дні, і забране буде все, що в домі твоєму, і що зібрали батьки твої до цього дня, у Вавилон; нічогісінько не залишиться, говорить Господь.17 Прийде час, коли все, що є в твоїм палаці, й що твої батьки до цього дня зібрали, буде перевезене в Вавилон; нічого не зостанеться, каже Господь.17 Ось приходять дні і буде забрано до Вавилону все, що в твому домі і, що зібрали твої батьки, аж до цього дня. І не загине слово, яке сказав Господь.17 Прийде час, що все, що є в твоїй палатї й що твої батьки до сього дня збірали, буде перевезено в Вавилон; нїчого не зостанеться, - глаголе Господь.
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавилонського царя!18 Із синів твоїх, котрі підуть із тебе, котрих ти породиш, візьмуть, і будуть вони євнухами в палаці царя вавилонського.18 А й твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палаці вавилонського царя.”18 І твої сини, які вийдуть з тебе, яких породиш, будуть забрані, і будуть евнухами в домі вавилонського царя.18 А з твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палатї царя Вавилонського.
19 І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!19 І сказав Єзекія Ісаї: Щире слово Господнє, котре ти вирік. І продовжував: Нехай буде мир і добробут упродовж днів моїх.19 Єзекія сказав до Ісаї: “Добре слово Господнє, що ти сказав.” Він думав собі: “Чому ж би й ні? Аби тільки був мир і безпека, покіль мого віку!”19 І сказав Езекія до Ісаї: Добре господне слово, яке Він сказав. Хай буде мир в моїх днях.19 Езекія ж промовив до Ісаїї: Слово Господнє, що ти переказав, благе. І додав: Нехай же буде мир і гаразд у днї мої.
20 А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.20 А решту діянь Єзекії та про всі подвиги його, і про те, що він учинив ставок і водогін, і провів воду до міста, оповідано в Літописі юдиних царів.20 Решта дій Єзекії, всі його подвиги, та як він зробив став і водогін і провів воду в місто, те записано в літописній книзі юдейських царів.20 І інші слова Езекії і всі його сили і те, що вчинив, і він ввів воду, криницю і водопровід до міста, чи це не записане в книзі літопису царів Юди?20 Проче про Езекію й про всї його хоробрі дїї, та як він зробив став і водопровід, і провів у город воду, те прописано в лїтописї царів Юдиних.
21 І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.21 І спочив Єзекія з батьками своїми, і зацарював Манасія, син його, замість нього.21 І спочив Єзекія зо своїми батьками. На місце його став царем його син Манассія.21 І заснув Езекія з своїми батьками і був похований в місті Давида, і замість нього зацарював його син Манассія.21 І спочив Езекія з батьками своїми, а син його Манассія став царем намість його.