1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння. | 1 Коли Аталія, матір Ахазії, побачила, що помер її син, то підвелася і вигубила все цареве насіння. | 1 Як же довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину. | 1 І Ґотолія матір Охозії побачила, що померли її сини, і вигубила все царське насіння. | 1 Як довідалася ж Аталїа, мати Охозії, що син її вмер, узялась до дїла та й вигубила всю царську родину. |
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий. | 2 Але Єгошева, донька Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, і потайки вивела його з-поміж убиваних царських синів, його і няньку його, і сховала в опочивальні. І сховали його від Аталії, і він не був забитий. | 2 Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його мамкою у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито. | 2 І Йосавея дочка царя Йорама сестра Охозії взяла Йоаса сина її брата і викрала його з посеред царських синів, яких вбивали, його і його опікунку, в кімнаті постель, і сховала його від лиця Ґотолії, і не був забитий. | 2 Йосабет же, дочка царя Йорама, а сестра Охозієва, взяла Йоаса Охозієнка, та й вивела потай зсеред царевичів, що їх убивано, разом із його мамкою в опочивальню; й утаїла його від Аталїі, щоб його не страчено. |
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм. | 3 І переховувався він нею в домі Господньому шість літ, а в цей час Аталія царювала над краєм. | 3 Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, 6 років, тим часом, як Аталія царювала над краєм. | 3 І був з нею шість літ схований в господнім домі. І Ґотолія царювала над землею. | 3 І переховувано його при їй у домі Господньому шість лїт, тим часом як Аталїя царювала над землею. |
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина. | 4 Сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників з охорони і скороходів, і привів їх до себе у дім Господній, і уклав з ними угоду, і взяв із них присягу у домі Господньому, і показав їм царського сина. | 4 У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина. | 4 І в сьомому році післав Йодай священик і взяв сотників, Хорріїв і Расімів і привів їх до нього до господнього дому і завіщав їм господний завіт і закляв їх перед Господом, і показав їм Йодая сина царя | 4 У сьомому роцї послав Йодай та й взяв сотників і прибічників, і завів їх із собою в храм Господень. Там зробив з ними вмову й заприсяг їх в храму Господньому та й показав їм царевича. |
5 І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому. | 5 І наказав їм, сказавши: Ось, що ви учиніть: Третя частина із вас, що приходить у суботу, буде утримувати сторожу при царському домі; | 5 І дав їм такий наказ: “От що ви зробите: Третина вас, що приходить у суботу вартувати при царському палаці, | 5 і заповів їм, кажучи: Це слово, яке зробите: третина з вас хай ввійде в суботу і стерегтимете сторожу царського дому в брамі, | 5 І дав їм наказ: От що вчинїте: третина вас, що приходить у суботу, буде сторогувати при царській палатї; |
6 А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну. | 6 Третя частина біля брами Сур, а третина біля брами позаду охорони. І утримуйте сторожу дому, щоб ви не зашкодили їй. | 6 третина, що у брамі Сур, і третина, що стереже ворота вартових, стануть на варту при храмі; | 6 і третина в брамі доріг, і третина при брамі за сторожжю. І стерегтимете сторожу дому. | 6 Третина у воротях Сур; третина у воротях позад дому щитоносцїв; і держіте сторожу над домом, щоб не було ушкоди; |
7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві. | 7 І дві частини з вас, із усіх, що відходять у суботу, будуть утримувати сторожу при домі Господньому для царя. | 7 а дві частини з вас, тобто усі, хто виходять на службу в суботу, стануть на варту при Господньому храмі коло царя. | 7 І дві групи в вас, кожний, що виходить в суботу, і стерегтимуть сторожу господнього дому при царі. | 7 А дві частї з вас, із усїх, що відходять у суботу, будуть держати сторожу при храму Господньому коло царя: |
8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його. | 8 І оточіть царя з усіх боків, кожний зі зброєю своєю у руці своїй, і якби хтось увійшов до рядів, нехай буде забитий. І будьте біля царя, коли він виходить, і коли входить. | 8 Ви обступите царя навколо, кожен із зброєю в руках. Хто протиснувся б у ряди, тому смерть. Ви будете при царі, як він виходитиме й як входитиме.” | 8 І обступите царя довкруги, чоловік і його зброя в його руці, і хто входить до рядів помре. І (так) було з царем коли він виходить і коли він входить. | 8 І обступіть царя навкруги, кожен із своєю зброєю в руцї, й хто протиснувся б у ряди, тому смерть; і будьте при царі, як він виходити ме й як уходити ме. |
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди. | 9 І вчинили сотники все, що наказав Єгояда, і взяли кожний людей своїх, які приходять у суботу, і які відходять у суботу, і прийшли до Єгояди священика. | 9 Зробили сотники точно так, як їм наказав священик Єгояда. Кожен узяв своїх людей, що приходили в суботу й відходили в суботу, і прийшли вони до священика Єгояди. | 9 І зробили сотники все, що заповів розумний Йодай, і взяв (кожний) чоловік своїх мужів, що входили в суботу, і тих, що виходили в суботу, і ввійшов до Йодая священика. | 9 І вчинили сотники притьма так, як наказав первосьвященник Йодай, й взяв кожний людей своїх, що приходили в суботу й відходили в суботу, й прийшли до сьвященника Йодая. |
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі. | 10 І роздав священик сотникам списи і щити царя Давида, котрі були в домі Господньому. | 10 Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі. | 10 І священик дав сотникам списи і щити царя Давида, що в господному домі. | 10 І роздав сьвященник сотникам списи й щити царя Давида, що були в храму Господньому. |
11 І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя. | 11 І поставали скороходи, кожний зі зброєю в руці своїй, від правого боку дому до лівого боку дому, біля жертовника і біля дому довкола царя. | 11 І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя. | 11 І стала сторож (кожний) чоловік і його зброя в його руці, від правої сторони дому аж до лівої сторони дому, жертівника, і коло дому царя, довкруги. | 11 І поставали прибічники, кожен із зброєю в руцї своїй, від правого боку храму до лївого боку жертівника й дому, навкруги царя. |
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар! | 12 І вивів він царського сина, і поклав на нього [царський] вінець і прикраси, і зацарювали його, і помазали його, і аплодували і вигукували: Нехай живе цар! | 12 Тоді Єгояда вивів царського сина, поклав на нього вінець і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: “Нехай живе цар!” | 12 І він вивів сина царя і поклав на нього вінець і свідчення і зробив його царем і його помазав, і заплескали руками і сказали: Хай живе цар. | 12 І вивів він царевича й вложив на його вінець і украси, й поставили його царем, й помазали його та й викликували, плещучи в долонї: Нехай живе царь! |
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому. | 13 І коли почула Аталія гамір сторожі, то прийшла до народу у Господній дім. | 13 Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм, | 13 І почула Ґотолія голос народу, що біг, і ввійшла до народу до господнього дому. | 13 Почувши ж Аталїя виклики люду, пійшла до народу у храм Господень. |
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада! | 14 І побачила, ось, цар стоїть на помості, за звичаєм, і князі, і сурми біля царя; і увесь народ краю радіє і сурмить у сурми. І розірвала Аталія одежу свою, і закричала: Змова! Змова! | 14 і бачить - стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а співаки й сурмачі при Царі і весь народ із сіл веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: “Змова! Змова!” | 14 І побачила і ось стоїть цар при стовпі при суді, і коло царя співи і труби і ввесь нарід землі радів і трубів в труби. І роздерла Ґотолія свою одіж і закричала: Змова, змова. | 14 І бачить, аж царь стоїть на підвисшенню по звичаю, а отаманнє й трубачі при царі, а ввесь нарід землї веселиться й трублять у труби. І роздерла Аталїя одежу на собі й промовила: Змова! змова! |
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі! | 15 І наказав Єгояда священик сотникам, що очолювали військо, і сказав їм: Виведіть її за ряди; А хто піде за нею, того убивайте мечем, бо мав осторогу священик, щоб не вбили її в домі Господньому. | 15 Та священик Єгояда повелів сотникам, тим, що були над військом, і сказав їм: “Виведіть її з двору (святині), а хто за нею піде, того убийте мечем!” - бо сказав був священик: “Не треба вбивати її в Господньому храмі.” | 15 І заповів Йодай священик сотникам наглядачам сили і сказав до них: Виведіть її назовні з рядів, і хто іде ззаду неї хай убє мечем на смерть. Бо сказав священик: І не помре в господньому домі. | 15 Та сьвященник Йодай звелїв старшинї військовій, й сказав їм: Виведїть її поза ряди, а хто за нею пійде, вбивайте мечем, бо задумав був сьвященник, щоб не вбивати її в храму Господньому. |
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита. | 16 І дали їй місце, і вона пройшла кінським входом до царського дому, і була там забита. | 16 Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через кінський вхід у царський палац, там її й убито. | 16 І поклали на неї руки, і ввійшла до царського дому дорогою входу коней і вона померла там. | 16 І наложили руки на її, й вона перейшла через кінській увіход ід царській палатї, й там її вбито. |
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом. | 17 І склав Єгояда заповіта між Господом, і між царем, і народом, щоб він був народом Господнім, і між царем, та народом. | 17 Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; (також і між царем та народом). | 17 І заповів Йодай завіт між Господом і між царем і між народом, щоб були господним народом, і між царем і між народом. | 17 І вчинив Йодай умову між Господом і царем та народом, щоб був народом Господнїм, та між царем і народом. |
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти. | 18 І пішов увесь народ краю у дім Ваалів, і зруйнували жертовники його, і зображення його ущент розбили, і Маттана, Ваалового священика, забили перед жертовниками. І поставив священик варту при домі Господньому. | 18 Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священик (Єгояда) приставив сторожу до Господнього храму. | 18 І ввійшов ввесь нарід землі до дому Ваала і знищили його і його жертівники і його ікони знищили вповні і Маттана священика Ваала забили перед лицем жертівників, і настановив священик наглядачів в господньому домі. | 18 І подавсь увесь люд землї до храму Баалового та й зруйнували жертівники його й порозбивали зовсїм образи його, а Маттана, Баалового жерця, вбили перед жертівником. І приставив сьвященник сторожу до храму Господнього. |
19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні. | 19 І взяв сотників і охоронців, і скороходів, і увесь народ краю, і провели царя з дому Господнього, і ввійшли вони через браму охорони у дім царський, і він сів на царському троні. | 19 Потім узяв сотників, каріїв і всіх людей краю, і вони привели царя з Господнього храму й увійшли через ворота вартових у палац. І сів Йоас на царському престолі. | 19 І взяв сотників і Хоррів і Расімів і ввесь нарід землі, і повели царя з господнього дому, і він ввійшов дорогою брами сторожі до царського дому, і посадили його на престолі царів. | 19 І взяв сотників і прибічників хелетеїв та фелетеїв, і ввесь народ землї, й провели царя з храму Господнього, й прийшли дорогою через ворота щитоносцїв в царську палату, й засїв він на царському престолї. |
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі. | 20 І тішився увесь народ краю, і місто заспокоїлося. А Аталію убили мечем у царському домі. | 20 Увесь народ був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці. | 20 І зрадів ввесь нарід землі, і місто втихло. І Ґотолію забили мечем в домі царя. | 20 І звеселивсь увесь народ землї, й був город заспокоєний. Аталїю ж убили мечем у царській палатї. |
21 (12-1) Єгоаш був віку семи років, коли зацарював. | 21 Сім літ було Єгоашеві, коли зацарював. | | | 21 Сїм лїт було Йоасові, коли став царем. |