1 (5-15) І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні. | 1 І послав Хірам, цар Тиру, своїх служників до Соломона, коли почув, що його помазали на царя на місце батька його; тому що Хірам був другом Давидовим упродовж цілого життя. | 1 Соломон правив над усім царством від ріки Ефрат до Філістимлянської землі і до єгипетської границі. Вони приносили данину і служили Соломонові, покіль віку його. | 1 І так наставлені царем Соломоном служили і (виповняли) всі замовлення для столу царя, кожний у свій місяць, не міняють порядку. І ячмінь і солому для коней і для колісниць приносили до місця, де був цар, кожний за своїм порядком. | 1 І послав Гирам, царь Тирський, слуги свої до Соломона, як перечув, що його помазано царем на місце отця його. Гирам же був повсячасно щирим приятелем Давидовим. |
2 (5-16) І послав Соломон до Хірама, говорячи: | 2 І послав також і Соломон до Хірама сказати: | 2 Харчі ж Соломонові на кожен день були: 30 корців питльованої муки і 60 корців звичайної муки, | 2 І це (було) потрібне Соломонові на один день: Тридцять мір пшениці і шістдесять мір меленої муки | 2 І послав також Соломон до Гирама сказати: |
3 (5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його. | 3 Ти відаєш, що Давид, батько мій, не зміг збудувати дім йменню Господа, Бога свого, з причини війн з довколишніми народами, аж доки Господь не підкорив їх під ступні ніг його. | 3 десять годованих волів, 20 волів з пасовиська, 100 овець, крім оленів, сарн і сугаків, та годованої птиці. | 3 і десять добірних телят і двадцять випасених волів і сто овець опріч оленів і серн і добірних годованих птахів. | 3 Ти знаєш сам, що мій отець Давид не спромігся збудувати дом іменню Господа, Бога свого, через войни з примежними народами, покіль Господь не положив їх під ноги йому; |
4 (5-18) А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку. | 4 А нині Господь, Бог мій, дарував мені спокій звідусюди: немає супротивника, і немає більше перешкод. | 4 Бо він панував над усією землею по тім боці Ріки від Тіфсаху до Гази, над усіма царями по тім боці Ріки, і мир був у нього навкруги по всіх границях. | 4 Бо він панував на тамтім боці ріки, і був в нього мир з усіх сторін довкруги. | 4 Тепер же Господь, Бог мій, дав менї мир округи. Нема в мене противника, нема перепон. |
5 (5-19) І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого. | 5 І ось, я маю намір збудувати дім Йменню Господа, Бога мого, як сказав Господь батькові моєму Давидові, говорячи: Син твій, котрого Я посаджу замість тебе на троні твоєму, він збудує дім Йменню Моєму. | 5 Юда й Ізраїль жили собі безпечно, кожен під виноградиною своєю і під смоквою своєю, від Дану аж до Версавії, поки було віку Соломонового. | 5 | 5 От і задумав я збудувати дом іменню Господа, Бога мого, як сказав Господь отцеві мойму Давидові, словами: твій син, що його посаджу на престолї твойму намість тебе, той збудує дом іменню мойму. |
6 (5-20) А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни. | 6 Отож, накажи нарубати для мене кедрів з Ливану; і ось, служники мої будуть разом із твоїми служниками, і я буду сплачувати тобі за служників твоїх платню, котру ти призначиш; бо ти знаєш, що у нас немає людей, котрі уміли б рубати дерева так, як сидоняни. | 6 Було в Соломона 4000 переділів для коней до колісниць і 12 000 верхових коней. | 6 | 6 Оце ж повели, щоб нарубали менї на Ливанї кедрини; мої слуги будуть разом з твоїми слугами, плату ж за кметїв твоїх давати му тобі, яку б нї призначив; сам бо знаєш, що у нас нема людей, що вміли б так дерево рубати, як Сидонїї. |
7 (5-21) І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом! | 7 Коли почув Хірам слова Соломонові, вельми зрадів, і сказав: Благословенний нині Господь, котрий дав Давидові сина мудрого [для урядування] цим чисельним народом! | 7 Оті начальники округ - кожен свого місяця - обчислювали потреби царя Соломона і всіх тих, що мали доступ до столу царя Соломона; не допускали, щоб чогось бракувало. | 7 | 7 Почувши Гирам слова Соломонові, зрадїв вельми та й каже: Благословен сьогоднї Господь, що дав Давидові мудрого сина над сим великим народом! |
8 (5-22) І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового. | 8 І послав Хірам до Соломона сказати: Я чув те, за чим ти посилав до мене, і виконаю всі побажання твої про дерева кедрові і дерева кипарисові. | 8 Ячмінь і солому для коней, до сідла й до тягла, теж доставляли вони на місце, де кожний був, згідно з його розпорядженням. | 8 | 8 І послав Гирам до Соломона сказати: Вислухав я, що послував єси до мене, й чинити му все, чого бажати меш із кедриною й кипарисом: |
9 (5-23) Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому. | 9 Служники мої звезуть їх з Ливану до моря, і я плотами відправлю морем аж до місця, котре ти призначиш мені, і там складу їх, і ти забереш. Але й ти також виконай моє бажання, щоб постачати хліб для мого дому. | 9 Наділив Бог Соломона також мудрістю і вельми великим розумом, і серцем широким, мов пісок на березі моря, | 9 І Господь дав Соломонові розум і дуже велику мудрість і широту серця, як пісок, що при морі, і дуже поширився | 9 Кметї мої провадити муть їх з Ливану до моря, й повелю тратвами гнати їх морем до місця, яке менї вкажеш; там я зложу їх, а ти забереш собі; тільки ти доставиш хлїба робучому домові мойму. |
10 (5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його. | 10 І давав Хірам Соломонові дерева кедрові і дерева кипарисові, уповні за його бажанням. | 10 так, що мудрість Соломона була більша, ніж мудрість усіх синів Сходу, більша, ніж вся мудрість Єгипту. | 10 Соломон понад розумність всіх людських володарів і став мудрішим від всіх розумних Єгипту, | 10 От і відступив Гирам Соломонові кедрини й кипарису, скільки він зажадав. |
11 (5-25) А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік. | 11 А Соломон постачав Хірамові двадцять тисяч мірок пшениці, для харчування дому його, і двадцять мірок чистої оливи. Так постачав Соломон Хірамові щороку. | 11 Був він розумніший від усіх людей; розумніший від Етана, езрагіта, від Гемана, від Калкола й від Дарди, синів Махола. Слава про нього розійшлася по всіх народах навкруги. | 11 і став мудрішим від всіх людей і від Ґетана Езраїта і Емана і Халкала і Дарду синів Мала. | 11 Соломон же давав Гирамові двайцять тисяч мір пшеницї на харчуваннє слуг його й двайцять мір олїї з битих маслин. Стілько віддавав Соломон Гирамові що року. |
12 (5-26) А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову. | 12 Господь дав мудрість Соломонові, як обіцяв йому. І був мир між Хірамом і Соломоном, і вони ухвалили поміж собою спілку. | 12 Він вирік 3000 приповісток, і 1005 пісень було в його. | 12 І Соломон виголосив три тисячі притчей, і (всіх) його пісень було пять тисяч. | 12 І надїлив Господь Соломона розумом, як обіцяв йому. І був мир між Гирамом і Соломоном, і вони вчинили вмову один з одним. |
13 (5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка. | 13 І наклав цар Соломон повинність на увесь Ізраїль; а повинність складала тридцять тисяч чоловіків (робітників). | 13 Він знав говорити про дерева, від кедра на Ливані та й до іссопу, що виростає з муру; говорив і про четвероногого звіря і про птицю, і про повзуна, і про рибу. | 13 І він виголосив про дерева, від кедра, що в Ливані, і до іссопа, що виходить зі стіни, і виголосив про скотину і про птахів і про плазунів і про рибу. | 13 І наложив Соломон панщину на всього Ізраїля, й було панщан трийцять тисяч чоловіка. |
14 (5-28) І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками. | 14 І посилав їх на Ливан, по десять тисяч щомісяця, поперемінно; місяць вони були на Ливані, а два місяці в домі своєму, а Адонірам наглядав за робітниками. | 14 І приходили з усіх народів послухати мудрість Соломона, і від усіх царів землі, що зачули про його мудрість. | 14 І всі народи прийшли, щоб послухати мудрости Соломона, і він одержував дари від всіх царів землі, які почули його мудрість. І Соломон взяв собі за жінку дочку Фараона і ввів її до міста Давида поки не закінчив він господний дім і свій дім і мур Єрусалиму. Тоді Фараон єгипетський цар пішов і взяв Ґазер і спалив його і Хананея, що жив в Мерґаві, і Фараон дав їх як віно своїй дочці, жінці Соломона, і Соломон збудував Ґазер. | 14 І посилав їх на Ливан-гору по десять тисяч що місяця, на переміну: по місяцю були вони на Ливанї, а по два місяцї дома. Адонирам же був доглядником над панщиною. |
15 (5-29) І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах, | 15 А ще в Соломона було сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч каменеломів у горах; | 15 Як же почув Хірам, цар тирський, що Соломона помазано царем на місце його батька, послав слуг своїх до нього, бо Хірам завжди був щирим приятелем Давида. | 15 І Хірам цар Тиру післав своїх слуг, щоб помазати Соломона замість Давида його батька, бо Хірам любив Давида всі дні, | 15 І було в Соломона ще сїмдесять тисяч двигарів, і вісїмдесять тисяч камянорубів у горах, |
16 (5-30) окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю. | 16 Окрім трьох тисяч трьох сотень старшин, котрих настановив Соломон для нагляду за народом, котрий провадив роботу. | 16 Послав також і Соломон до Хірама сказати: | 16 і післав Соломон до Хірама, кажучи: | 16 Не влїчуючи наставників призначених Соломоном над роботою, щоб наглядали над робочим людом, а було їх три тисячі триста. |
17 (5-31) І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння. | 17 І наказав цар привозити каміння велике, каміння дороге, для підмурку дому, каміння обтесане. | 17 «Ти знаєш сам, що батько мій Давид не спромігся збудувати дім імені Господа, Бога свого, через війни, бо вороги були з усіх боків, покіль Господь не поклав їх йому під ноги. | 17 Ти знав мого батька Давида, що він не зміг збудувати дім імені Господа Бога мого через війни, що окружили його, аж доки Господь не дав їх під пяту його ніг. | 17 І дав царь наказ привозити величезне каміннє, дороге каміннє й тесане каміннє на основу дому. |
18 (5-32) І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму. | 18 А обтесували його робітники Соломонові, і робітники Хірамові, і гівляни, і обробляли дерева й каміння для спорудження храму. | 18 Тепер же Господь, Бог мій, дав мені мир навкруги. Нема у мене противника, нема ніякої небезпеки. | 18 І тепер Господь Бог мій дав мені спочинок довкруги. Немає змовника і немає поганої змови. | 18 А тесали їх будівники Соломонові та Гирамові та Гиблїї, й приготовляли бруссє й каміннє на будову храма. |