1 І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.1 І сказав Давид: Чи не залишився іще хто-небудь з дому Саулового? Я виявив би йому милість заради Йонатана.1 Давид спитав: “Чи не зоставсь іще хтонебудь із дому Саула? Я б виявив йому милість заради Йонатана.”1 І Давид сазав: Чи ще є останок з дому Саула і вчиню з ним милосердя задля Йонатана.1 І поспитав одного разу Давид: Чи не зосталось кого небудь із дому Саулового? Я б змилосердивсь до нього задля Йонатана.
2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я йому Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: Чи ти Ціва? А той відказав: Раб твій!2 А в домі Саула був служник, на ймення Ціва. І покликали його до Давида, і сказав йому цар: Чи ти Ціва? І той сказав: Я, служник твій.2 Був іще з дому Саула один слуга на ім'я Ціва, тож покликали його до Давида. І цар його питає: “Чи ти Ціва?” Той відповідає: “Я твій слуга.”2 І з дому Саула був слуга й імя йому Сіва, і кличуть його до Давида. І сказав до нього цар: Чи ти Сіва? І він сказав: Я твій раб.2 Був же в Сауловій родинї один урядник, на ймя Сиба; й покликали його до Давида, й питає в його царь: Чи ти Сиба? І відказує той: Я, твій раб.
3 І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги.3 І сказав цар: Чи немає ще когось з дому Саулового? Я виявив би йому милість Божу. І сказав Ціва цареві: Є син Йонатана, кульгавий ногами.3 Цар питає: “Чи нема ще кого з дому Саула, щоб я виявив йому милість Божу?” І відповів Ціва цареві: “Є ще син Йонатана, та він кривий на ноги.”3 І сказав цар: Чи ще остався чоловік з дому Саула і вчиню з ним милосердя боже? І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, що кульгавий на ноги.3 І питає царь: Чи нема ще кого з дому Саулового, щоб я змилосердивсь над ним побожеськи? І відказує Сиба цареві: Є ще син Йонатанів тут, кульгавий.
4 І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.4 І сказав йому цар: Де він? І сказав Ціва цареві: Ось він, у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.4 “Де він?” питає його цар; Ціва ж цареві відповів: “Він перебуває в домі Махіра, сина Амміела, в Лодеварі.”4 І сказав цар: Де він? І сказав Сіва до царя: Ось в домі Махіра сина Аміла з Ладавара.4 І питає в його царь: Де ж він? І відказує Сиба цареві: Пробуває в домі Махировому Аммієленковому, в Лодебарі.
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.5 І послав цар Давид, і взяли його з дому Махіра, сина Амміїлового, із Ло-Девару.5 Цар Давид послав, щоб його взяти з дому Махіра, сина Амміела, з Лодевару.5 І цар Давид післав і взяв його з дому Махіра сина Аміла з Ладавара.5 І послав цар Давид і повелїв забрати його з Лодебару, з дому Махирового Аммієленкового.
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб!6 І прийшов Мефівошет, син Йонатанів, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! І той відказав: Ось служник твій.6 Прибувши до царя, Мерібаал, син Йонатана, сина Саула, упав ниць і поклонився. Давид сказав: “Мерібаале!” Той відповів: “Я твій слуга!”6 І приходить Мемфівостей син Йонатана, сина Саула, до царя Давида і впав на своє лице і поклонився йому. І сказав йому Давид: Мемфівостей? І сказав: Ось твій раб.6 Приступивши ж перед Давида Мемфівостей Йонатаненко, Сауленко, упав ниць і поклонивсь. І рече Давид: Мемфівостею! І відказує він: Ось раб твій!
7 І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.7 І сказав йому Давид: Не бійся; Я виявлю до тебе милість заради батька твого Йонатана; і поверну тобі всі поля Саулові, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом.7 Каже Давид до нього: “Не бійся! Хочу зробити тобі милість заради батька твого Йонатана й повернути тобі всі поля Саула, твого діда, й ти будеш їсти хліб завжди з мого столу.”7 І сказав йому Давид: Не бійся, бо, чинячи, вчиню з тобою милосердя, задля Йонатана твого батька і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі.7 І рече до його Давид: Не бійся; хочу я змилосердитись до тебе задля твого батька Йонатана і вернути тобі всї поля твого дїда Саула й ти їсти меш хлїб по всяк час у мойого стола.
8 А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?8 І вклонився [Мефівошет] і сказав: Що є таке служник твій, що ти зглянувся над таким мертвим псом, як я?8 Вклонився він і каже: “Що таке слуга твій, щоб тобі піклуватись таким здохлим псом, як я?”8 І поклонився Мемфівостей і сказав: Хто я твій раб, що ти зглянувся над здохлим псом, подібним до мене?8 І вклонивсь він та й каже: Що таке раб твій, щоб тобі журитись таким здохлим псом, як я?
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.9 І прикликав цар Ціву, Саулового служника, і сказав йому: Все, що належало Саулові та всьому його домові, дав я синові твого володаря.9 Тут озвався цар до Ціви, слуги Саула, й сказав до нього: “Все, що належало Саулові й його родині, я даю синові твого пана.9 І цар покликав Сіву слугу Саула і сказав йому: Все, що є Саула і всього його дому, дав я синові твого пана.9 Озвався ж царь до Саулового слуги Сиби й каже: Все що належало Саулові й родинї його, надїляю синові пана твого,
10 І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.10 Отож, обробляй для нього землю ти і сини твої і служники твої, і будеш приносити [з урожаю], і буде хліб для сина твого володаря, і він буде його їсти. А Мефівошет, син твого володаря, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А мав Ціва п'ятнадцять синів та двадцятеро рабів.10 Ти з твоїми синами й твоїми слугами будеш обробляти йому землю й будеш збирати врожай для дому твого пана, щоб мали що їсти, а Мерібаал, син твого пана, їстиме хліб завжди з мого столу.” Було ж у Ціви п'ятнадцять синів і двадцять рабів.10 І працюй для нього на землі, ти і твої сини і твої раби, і принесеш синові твого пана хліби, і він їстиме їх. І Мемфівостей син твого пана постійно їстиме хліб при моєму столі. [І в Сіви було пятнадцять синів і двадцять рабів.]10 І ти маєш порати йому землю вкупі з твоїми синами й твоїми рабами, й достачати, щоб син твого пана мав харчі достатком, і Мемфівостей, син пана твого, щодня їсти ме у мого стола. У Сиби ж було пятнайцять синів і двайцятеро рабів.
11 І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.11 І сказав Ціва до царя: Усе, що накаже мій володар цар своєму служникові, так учинить твій служник. А Мефівошет, сказав цар, буде їсти за [моїм] столом, як один із царських синів.11 Ціва відповів цареві: “Як повелів мій володар цар своєму слузі, так і чинитиме слуга твій.” І Мерібаал їв із Давидового столу, як один із синів царських.11 І сказав Сіва до царя: За всім, що пан цар заповів мені, його рабові, так вчинить твій раб. І Мемфівостей їв при трапезі Давида так як один з синів царя.11 І відказав Сиба цареві: Як повелїв мій пан, царь, рабові свойму, так раб твій й чинити ме. І трапезував Мемфівостей за Давидовим столом, як би й син царський.
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.12 А Мефівошет мав маленького сина, а ім'я йому – Міха; і всі, хто мешкав у Домі Ціви, були служниками Мефівошета.12 Був у Мерібаала син малий, на ім'я Міха. Всі ж, хто жили в домі Ціви, були слугами Мерібаала.12 І в Мемфівостея (був) малий син і йому імя Міха. І всі, що жили в домі Сіви (були) рабами Мемфівостея.12 А був у Мемфівостея син малолїтний, на ймя Миха. Усї ж, хто жив у Сибиному дому, були раби Мемфівостея.
13 А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.13 А Мефівошет сидів у Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кульгавий на обидві ноги.13 А Мерібаал жив у Єрусалимі, бо він їв завжди з царського столу, хоч і був кривий на обидві ноги.13 І Мемфівостей жив в Єрусалимі, бо постійно їв при столі царя. І він був кульгавим на обі свої ноги.13 І жив Мемфівостей в Ерусалимі, бо він раз-ураз трапезував за царським столом. А був він кульгавий на обі ноги.