1 А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.1 І зібрав знову Давид усіх вибраних [людей] з Ізраїля, – тридцять тисяч.1 Ще раз зібрав Давид найдобірніших мужів у Ізраїлі, тридцять тисяч.1 І знову зібрав Давид кожного молодця з Ізраїля, яких сімдесять тисяч.1 І зібрав ізнов Давид усїх вибранцїв в Ізраїлї, трийцять тисяч.
2 І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.2 І підвівся, і пішов Давид і увесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого Ковчега, котрого названо йменням Господа Сил, що живе серед херувимів.2 Тоді Давид і все військо, що було при ньому, встали й пішли у Ваалу Юди, щоб перенести звідти ковчег Божий, який названо йменням Господа Сил, що покоїться на херувимах.2 І Давид встав і пішов і ввесь нарід, що з ним, (і дехто) з володарів Юди, коли він ішов, щоб забрати звідти Божий кивот, на якому прикликано імя Господа сил, що сидить на ньому на херувимах.2 І пустивсь Давид і всї люде, що мав при собі з мужів Юдиних, щоб перенести Божу скриню, що при нїй взивано імя Господа Саваота седячого на херувимах,
3 І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.3 І поставили Ковчега Божого на нову колісницю, і вивезли його з дому Авінадава, що на пагорбі. А сини Авінадавові Узза та Ахйо супроводжували нову колісницю.3 Поставили, отже, ковчег Божий на новий віз і вивезли його з дому Авінадава, що був на горбі, а проводжали воза сини Авінадава, Узза й Ахіо.3 І взяли господний кивот на нові колісниці і взяли його з дому Амінадава, що на горі. І Оза і його брати, сини Амінадава, провадили воза3 І поставили Божу скриню на нову колесницю і вивезли її з Аминадабового дому, що стояв на горі, а провожали колесницю сини Аминадабові, Оза й Ахіо.
4 І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.4 І повезли її з Ковчегом Божим із дому Авінадава, що на пагорбі; і Ахйо йшов перед Ковчегом.4 Узза йшов побіч ковчега Божого, а Ахіо перед ковчегом.4 з кивотом, і його брати ішли перед кивотом.4 А коли їхали з скринею Господньою з дому Аминадабового, що наверх гори Габаа, йшов Ахіа навперід ковчега.
5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.5 А Давид і всі сини Ізраїля грали перед Господом на музичних знаряддях з кипарисового дерева, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на гуслах, і на цимбалах.5 Давид же й увесь дім Ізраїля танцювали перед Господом щосили, виспівуючи та приграваючи на цитрах, гарфах, бубнах, дзвінках і цимбалах.5 І Давид та Ізраїльські сини танцювали перед Господом з настроєними органами зі силою і з піснями і з гуслами і з сопілками і з тимпанами і з цимбалами і з трубами.5 Давид же і всї сини Ізрайлеві йграли перед Господом на всяких музичних приборах із дерева кипарисового, і на цитрах, гарфах, бубнах, гуслах й цимбалах.
6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.6 І коли прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, Узза простяг руку до Божого Ковчега, і схопив його, бо воли нахилили його.6 Як же дійшли до току Нахона, Узза простягнув руку до Божого ковчегу й ухопився за нього, бо воли його нахилили.6 І приходять до току Нодава, і Оза простягнув свою руку до Божого кивота, щоб його притримати, і схопив його, щоб задержати його, томущо його перехилив телець.6 Як же дойшли до току Нахонового, ухопив Оза за Божу скриню щоб її придержати, бо воли зноровились і нахилили її.
7 І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.7 Але Господь прогнівався на Уззу; і уразив його Бог там-таки за зухвальство, і помер він там, біля Ковчега Божого.7 Та гнів Господній запалав на Уззу, і Господь ударив його там таки за цю смілість і він помер там коло ковчегу Божого.7 І Господь розлютився на Озу, і його там побив Бог, і він помер там при господньому кивоті перед Богом.7 І запалав Господень гнїв на Озу й вбив його там на місцї Господь за його сьмілость, і він умер таки коло скринї.
8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.8 І засмутився Давид, що Господь уразив Уззу. Місцина оця й донині називається: Перец-Узза.8 Давид засумував, що Господь вразив Уззу, і місце те називається Перец Узза по цей день.8 І Давид розгнівався за те, що Господь побиттям побив Озу. І прозвано те місце: Побиття Ози аж до цього дня.8 І зажуривсь Давид тяжко, що Господь убив Озу. Місце се називаєсь `Убиттє Ози` й по сей день.
9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?9 І злякався Давид того дня, і сказав: Як увійти до мене Ковчегові Господньому?9 Злякавсь Давид того дня перед Господом і мовив: “Як же ввійти Господньому ковчегові до мене?”9 І злякався Давид перед Господом в тому дні, кажучи: Як увійде до мене господний кивот?9 І злякався того дня Давид перед Господом і промовив: Як же ж то ввійти скринї Господнїй до мене?
10 І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.10 І не захотів Давид везти Ковчега Господнього до себе, у місто Давидове, а завернув його до оселі ґатянина Овед-Едома.10 І не хотів Давид перевозити Господнього ковчегу до себе, в Давидгород, а завіз його в дім Оведедома, з Гату.10 І не бажав Давид завезти до себе, до міста Давида, кивот господнього завіту, і завернув його Давид до дому Аведдара Ґеттея.10 І не було Давидові втїхи в тому, щоб Господню скриню перевезти до себе, в Давидів город, і звелїв завезти її в господу Обедедома Гетїя.
11 І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.11 І залишився Ковчег Господній в домі Овед-Едома три місяці; і благословив Господь Овед-Едома і увесь дім його.11 Пробув там ковчег Господній три місяці в домі Оведедома з Гату, й Господь благословив Оведедома й увесь дім його.11 І господний кивот сидів в домі Аведдара Ґеттея три місяці. І Господь поблагословив ввесь дім Аведдара і все, що в нього.11 І перебувала скриня Господня в дому Обедедома Гетїя три місяцї, і благословив Господь Обедедома і всю господу його.
12 І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.12 Коли доповіли цареві Давидові, говорячи: Господь благословив дім Овед-Едома і все, що в нього було, заради Ковчега Божого, то пішов Давид, і врочисто переніс Ковчега Божого з оселі Овед-Едома до міста Давидового.12 Коли цареві Давидові сказали, що Господь благословив дім Оведедома й усе, що в нього, заради Божого ковчегу, Давид пішов і з радістю переніс ковчег Божий із дому Оведедома в Давидгород.12 І сповіщено цареві Давидові, кажучи: Господь поблагословив дім Аведдара і все, що в нього, через божий кивот. І пішов Давид і з радістю привіз господний кивот з дому Аведдара до міста Давида.12 Як же сказано цареві Давидові: Ось Господь благословив господу Обедедомову й все, що в його, задля Божої скринї, то пійшов Давид, та й перенїс у веселому походї Божу скриню з господи Обедедомової в Давидове місто.
13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.13 І коли ті, що несли Ковчега Господнього, проходили по шість кроків, він приносив на пожертву бичка і барана.13 І коли переносії Господнього ковчегу пройшли шість кроків, принесено в жертву бика й годованого барана.13 І з ним були сім хорів, що несли кивот, і жертва теля і ягнята.13 І за кожним разом, як переносчики уйшли шість кроків, приношено в жертву бика й барана.
14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.14 Давид танцював щосили перед Господом; а зодягнений був Давид у лляний ефод.14 Сам же Давид щосили танцював перед Господом, і був при тому оперезаний льняним ефодом.14 І Давид грав перед Господом на настроєних органах, і Давид (був) зодягненй в шляхотну одіж.14 Сам же Давид плясав із усієї сили перед Господом, а був при тому підперезаний лняним ефодом.
15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.15 Отак Давид і увесь дім Ізраїля несли Ковчега Господнього, з вигуками і звуками сурми.15 Отак Давид і ввесь дім Ізраїля переносили ковчег Господній під веселі вигуки й трубні звуки.15 І Давид і ввесь дім Ізраїля принесли господний кивот з криком і з голосом труби.15 Так переносили Давид і ввесь дом Ізрайлїв скриню Господню з веселощами й трубними звуками.
16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.16 Коли входив Ковчег Господній до міста Давидового, то Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно, і, побачивши царя Давида, який стрибав і танцював перед Господом, зневажила його в серці своєму.16 Як же ковчег Господній входив у Давид-город, Міхаль, дочка Саула, дивилась у вікно, тож, бачивши, як цар Давид скакав і танцював перед Господом, зневажила його в своїм серці.16 І сталося як приносили кивот до міста Давида і Мелхол дочка Саула поглянула крізь вікно і побачила царя Давида, що танцював і скакав перед Господом і погордила ним в своїм серці.16 Як же ввіходила скриня Господня в Давидів город, Саулова дочка Мелхола дивилась у вікно, а бачучи, як царь Давид плясав і танцював перед Господом, почула в серцї погорду до його.
17 І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.17 І принесли Ковчега Господнього, і поставили його на місце його осередь скинії, котру спорудив для нього Давид; і приніс Давид усеспалення перед Господом і пожертви мирні.17 І принесли ковчег Господній і поставили його на своєму місці серед намету, що Давид нап'яв для нього, й приніс Давид усепалення перед Господом і мирні жертви.17 І приносять господний кивот і поклали його на його місце посеред шатра, яке для нього звів Давид. І Давид приніс цілопалення і мирне перед Господом.17 І принесли скриню Господню, й поставили її на призначеному місцї в наметї, що його Давид про неї спорудив, і принїс Давид перед Господом усепаленнє й жертву мирну.
18 А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.18 Коли Давид скінчив приношення усеспалення і пожертви мирні, то благословив він народ йменням Господа Саваота.18 І як скінчив Давид приносити всепалення й мирні жертви, благословив народ іменем Господа Сил.18 І завершив Давид приношення цілопалення і мирного і поблагословив нарід в імя Господа сил.18 А скінчивши Давид приношеннє всепалення й жертов мирних, благословив народ імям Господа Саваота.
19 І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.19 І роздав усьому народові, для всього Ізраїля, як чоловікам, так і жінкам, по одній хлібині, і по шматкові смаженого м'яса, і по одному калачеві з виноградом. І пішов увесь народ, кожне в дім свій.19 Потім роздав усьому народові, всьому мнозтву Ізраїля, чоловікам і жінкам, кожному по буханцеві хліба, по кусневі м'яса та по пундикові з родзинок, і пішли всі додому.19 І розділив всьому народові для всієї сили Ізраїля від Дана аж до Вирсавії, від чоловіка аж до жінки, кожному часть хліба і часть мяса і паланицю з пательні. І пішов ввесь нарід кожний до свого дому.19 І роздав усьому народові, всьому Ізраїлеві, чоловікам і жінкам, кожному по книшу, й по кусневі печенї та пирогові смаженому в олїї, й розійшлись усї по домах.
20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!20 Коли Давид повернувся, аби благословити дім свій, то Мелхола, донька Саулова, вийшла йому назустріч і сказала: Як відзначився сьогодні цар Ізраїльський, оголився нині перед очима служниць своїх, мовби оголився якийсь із пустунів!20 Коли Давид повертавсь благословити дім свій, вийшла йому назустріч Міхаль, дочка Саула, й каже: “Оце ж і достойно виступав сьогодні цар Ізраїля, світивши тілом перед очима служниць своїх слуг так, як світив би тілом який-небудь гульвіса!”20 І Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім, і вийшла Мелхол дочка Саула на зустріч Давидові і поблагословила його і сказала: Як прославився сьогодні ізраїльський цар, який сьогодні роздягнувся на очах рабинь, своїх слуг, так як, відкриваючись, відкривається один з танцюристів.20 Як прийшов же додому Давид привітати родину свою, зустріла Давида Саулова дочка, Мелхола, словами: Але ж бо й поважно виступав сьогоднї царь Ізрайлїв, обнажуючись перед очима служебок підданих своїх, як обнажуєсь хиба який пустяка-весельчак.
21 І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!21 І сказав Давид Мелхолі: Перед Господом, Котрий надав перевагу мені перед батьком твоїм і перед усім домом його, і настановив мене вождем народу Господнього, Ізраїля, – перед Господом – буду веселитися і танцювати.21 Давид же відповів Міхалі: “Я перед Господом танцював, що вибрав радше мене, ніж твого батька й усю його родину, щоб настановити мене князем над Господнім народом, над Ізраїлем. Тому перед Господом буду веселитись21 І сказав Давид до Мелхоли: Танцюватиму перед Господом. Благословенний Господь, який вибрав мене замість твого батька і замість всього його дому, щоб поставити мене провідником над своїм народом над Ізраїлем, і скакатиму і танцюватиму перед Господом.21 І відказав Давид Мелхолї: Перед Господом, що волїв вибрати мене нїж отця твого й ввесь дом його, та поставив мене князем над народом Господнїм, над Ізраїлем, перед тим Господом я буду плясати й грати;
22 І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!22 І я ще більше принижуся, і зроблюся ще нижчим в очах моїх, і перед служницями, про котрих ти говориш, я буду пошанований.22 і принижуся ще більше того. Стану принижений у твоїх очах, але в слугинь, про яких ти говориш, буду в славі!”22 І знову так відкриюся і буду поганим в твоїх очах і (буду) з молодими, з якими сказала ти, що я прославився.22 А навіть впокорюсь і буду понижувати себе ще більш нїж сьогоднї в очах моїх, а в служебок, що ти про них кажеш, я ще більшої зажию слави.
23 І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.23 І в Мелхоли доньки Саулової, не було дітей до дня смерти її.23 І не було в Міхалі, дочки Саула, дітей аж по день її смерти.23 І в Мелхоли дочки Саула бе було дитини аж до дня її смерти.23 Тим то в Мелхоли, дочки Саулової, не було дитини до самої смертї її.