1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! | 1 І благословив Бог Ноя і синів його, і сказав їм: Плодіться і розмножуйтеся, і виповнюйте землю. | 1 Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: `Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. | 1 І поблагословив Бог Ноя і його синів і сказав їм: Ростіть і множіться і наповнюйте землю, і володійте нею. | 1 І благословив Бог Нояга і сини його, і рече їм: Бувайте плодющі і намножуйтесь і залюднюйте землю. |
2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони. | 2 Нехай страхаються і тремтять перед вами всі звірі земні, і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, і всі риби морські; у ваші руки віддані вони. | 2 Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. | 2 І ваше тремтіння і страх хай буде на всіх диких звірах землі і на всіх небесних птахах і на всьому, що рухається на землі, і на всіх рибах моря: в руки вам віддав Я. | 2 І страх і ляк перед вами нехай находить на всяку животину земну, і на всяке птаство небесне, і на все лазюче по землї, і на всяку рибу морську. На поталу вам подав я їх. |
3 Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе. | 3 Усе, що пересувається, що живе, буде вам на спожиток; як зелень трави, даю вам усе це. | 3 Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини. | 3 І всякий плазун що живе, буде вам в їжу; так як зілля трави дав Я вам все. | 3 Усяке двигуще, що живе на землї, буде ваша їда; як зело травяне подаю вам усе. |
4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати. | 4 Тільки плоті, поки жива, себто, з кров'ю, не їжте. | 4 Тільки м'яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. | 4 Лиш мяса в крові душі не їстимете. | 4 Тілько мясива з його кровю, душею, щоб не їли. |
5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську. | 5 Я посягну на кров вашу, [у котрій] життя ваше, посягну на неї від кожного звіра, посягну також на життя людини від руки людини, від руки брата її. | 5 Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови - життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини. | 5 Бо і вашу кров душ ваших вимагатму, з руки всякого дикого звіра вимагатиму його, і з руки людини - брата вимагатиму душу людини. | 5 Крові бо вашої, душ ваших, вимагатиму, на всякій животинї мститимусь за неї і допевнятимусь душі людської від руки чоловіка, від руки брата його. |
6 Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим. | 6 Хто пустить кров людську, того кров буде пролита рукою людини: Бо людина утворена за образом Божим. | 6 Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину. | 6 Хто проливає людську кров за кров його пролиється, бо на образ Божий створив Я людину. | 6 Хто проллє кров людську, того кров теж проливати ме чоловік: бо в образ Божий сотворив Бог чоловіка. |
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній! | 7 А ви плодіться і розмножуйтеся, і поширюйтеся по землі, і множтеся на ній. | 7 Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній.` | 7 Ви ж ростіть і множіться, і наповняйте землю і множіться на ній. | 7 Ви ж росплоджуйтесь і намножуйтесь, буяйте по землї і множтесь по її. |
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи: | 8 І сказав Бог Ноєві і синам його з ним: | 8 І сказав Бог до Ноя та його синів: | 8 І сказав Бог до Ноя і його синів з ним, кажучи: | 8 І рече Бог Ноягові та синам його з ним, глаголючи: |
9 А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас. | 9 Ось, Я укладаю заповіта Мого з вами і з нащадками вашими після вас. | 9 `Оце я установляю мій союз з вами і з вашим потомством після вас, | 9 Ось Я кладу мій завіт вам і вашому насінню по вас, | 9 Ось я поставляю заповіт мій з вами і з вашим потомством по вас. |
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини. | 10 І з кожною живою істотою, котра з вами, з птахами і скотиною, і з усіма звірами земними, котрі у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними. | 10 та з кожним живим створінням, що з вами: з птаством, із скотом, з кожним звірем земним і зо всіма тваринами, які вийшли з ковчега. | 10 і всякій живій душі з вами, від птахів і від скотини, і всякого дикого звіра землі, з усіх, що вийшли з корабля. | 10 І з усякою душею живою, що з вами, з птаством і скотиною, і з усїм живим на землї, що з вами буде, з усїма, що повиходили з ковчега. |
11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити. | 11 Укладаю заповіта Мого з вами, що вже ніколи не буде винищена усіляка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі. | 11 Я встановляю мій союз із вами: ніяке тіло не буде більше знищене водами потопу, ні потопу вже не буде, щоб пустошити землю.` | 11 І покладу мій завіт з вами, і більше не помре всяке тіло від води потопу, і не буде більше потопу води, щоб знищити всю землю. | 11 І постановлю заповіт мій з вами: що нїяке тїло не вимре вже од потопньої води, і не буде вже потопу водного, щоб спустошити всю землю. |
12 І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління: | 12 І сказав Бог: Ось ознака заповіту, котрого Я укладаю поміж Мною і поміж вами, і між усілякою живою душею, котра з вами, за поколіннями назавжди; | 12 Далі сказав Бог: `Ось знак союзу, що його я укладаю між мною й між вами та між усякою живою твариною, що з вами, на вічні покоління: | 12 І сказав Господь Бог до Ноя: Це знак завіту, який Я даю між мною і вами і між всякою живою душею, яка є з вами, на вічні роди: | 12 І рече Господь Бог Ноягові: Ось вам знаменнє заповіту, що я дав між мною і вами і між усякою живою душею, яка єсть з вами в роди вічні: |
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею. | 13 Я прокладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була ознакою заповіту поміж Мною і поміж землею. | 13 мій лук покладаю я в хмарах, і він буде знаком союзу між мною і між землею. | 13 кладу мою веселку в хмарі, і буде на знак завіту між мною і землею. | 13 Райдугr мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею. |
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка. | 14 І станеться, коли Я наведу хмару на землю, то з'явиться веселка у хмарі; | 14 І буде, що як наведу я хмари над землею, з'явиться лук у хмарах, | 14 І буде, коли наведу Я хмари на землю, зявиться моя веселка в хмарі, | 14 І станеться, як наведу хмари понад землею, що з'явиться веселка моя в хмарі. |
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло. | 15 І Я згадаю заповіта Мого, котрий поміж Мною і між вами, і поміж кожною душею живою у кожній плоті; і не буде більше вода потопом на винищення всякої плоті. | 15 тоді згадаю я про мій союз, який між мною і вами та між усякою твариною живою і всяким створінням. То й води не стануть більше потопом, щоб вигубити всяке створіння. | 15 і пригадаю мій завіт, який є між мною і вами і між всякою живою душею в усякому тілі, і не буде більше вода на потоп, щоб знищити всяке тіло. | 15 І спогадаю заповіт мій, що постав між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тїлї: що не буде вже води потопньої на погибель усякому тїлу. |
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі. | 16 І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і пригадаю заповіта вічного поміж Богом і поміж кожною живою істотою у кожній плоті, котра на землі. | 16 Коли той лук буде в хмарах, я гляну на нього, щоб згадати про вічний союз між Богом і між усякою твариною живою та всяким створінням, що на землі.` | 16 І буде веселка в хмарах, і побачу, щоб пригадати вічний завіт, між мною і між всякою живою душею в усякому тілі, що є на землі. | 16 А буде райдугw моя в хмарі, і дивитись му на її, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тїлом, яке єсть на землї. |
17 І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі. | 17 І сказав Бог Ноєві: Ось ознака заповіту, котрого Я поставив поміж Мною і поміж кожною плоттю, котра на землі. | 17 І сказав Бог до Ноя: `Ось знак союзу, що його я роблю між мною і всяким створінням, що на землі.` | 17 І сказав Бог до Ноя: Це знак завіту, який Я поклав між мною і між усяким тілом, яке є на землі. | 17 І рече Бог Ноягові: Се знаменнє вмови, що постановив я проміж мною і усяким тїлом, яке єсть на землї. |
18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів. | 18 Сини Ноєві, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. А Хам, був батьком ханаанеїв. | 18 Сини ж Ноя, що вийшли з і ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана. | 18 Були ж сини Ноя, які вийшли з корабля Сим, Хам, Яфет. Хам був батьком Ханаана. | 18 Сини ж Ноягові, що повиходили з ковчега, були: Сем, Хам і Яфет. Хам же був отець Канаанів. |
19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля. | 19 Оці троє були синами Ноєвими, і від них заселилася земля. | 19 Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля. | 19 Це є три сини Ноя; від цих розсіялися по всій землі. | 19 Троє сих сини Ноягові, і від них порозсївались люде по всїй землї. |
20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград. | 20 Ной почав обробляти землю, і насадив виноградника. | 20 Ной почав порати землю і насадив виноградник. | 20 І почав Ной (бути) чоловіком - рільником землі, і насадив виноград. | 20 І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград. |
21 І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету. | 21 І випив він вина, і сп'янів, і [лежав] оголений в шатрі своєму. | 21 Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився. | 21 І випив вина і упився, і обнажився в своїй хаті. | 21 І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму. |
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі. | 22 І забачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого і, вийшовши, розповідав двом братам своїм. | 22 Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі. | 22 І побачив Хам, батько Ханаана, наготу свого батька, і вийшовши, розповів двом своїм братам надворі. | 22 І побачив Хам, отець Канаанів, наготу батька свого, і вийшовши геть оповідав обом братам своїм. |
23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого. | 23 А Сим і Яфет взяли одежу і, поклавши її на плечі свої, пішли задки, й прикрили наготу батька свого; лиця їхні були обернені назад, і вони не бачили наготи батька свого. | 23 Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька. | 23 І взявши Сим і Яфет плаща, накинули на два свої рамена, і пішли задом і накрили наготу свого батька, і їх обличчя (було) відвернене взад, і не побачили наготу свого батька. | 23 І взявши Сем та Яфет гуню, накинули її на плечі собі та й ійшли дивлячись назад, і прикрили наготу батька свого, а лиця їх дивились назад, і наготи батькової не бачили вони. |
24 А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший. | 24 Ной отямився од вина свого і довідався, що вчинив над ним молодший син його; | 24 І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син | 24 Витверезився ж Ной від вина і пізнав, що зробив йому його молодший син, | 24 Отверезився ж Нояг од хмелю свого, та й довідався, що вчинив йому підстарший син його, |
25 І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям! | 25 І сказав: Проклятий [буде] Ханаан; рабом рабів буде він у братів своїх. | 25 і сказав: `Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам!` | 25 і сказав: Проклятий Ханаан. Рабом буде своїм братам. | 25 І рече: Ой щоб же ти долї не мав, Канаане! Рабом що найнисшим служити меш браттї. |
26 І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому! | 26 Потім сказав: Благословенний Господь Бог Симів; А Ханаан буде йому рабом. | 26 Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його! | 26 І сказав: Благословенний Господь Бог Сима, і буде Ханаан йому рабом. | 26 Хвала Господеві! Се Бог мого Сема. А ти, Канаане, рабом у них будеш. |
27 Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому! | 27 Хай же поширює Бог Яфета, і нехай оселиться він у шатрах Симових; Ханаан же буде рабом йому. | 27 Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх. | 27 Хай розширить Бог Яфета і хай живе в мешканнях Сима, і хай буде Ханаан їхнім рабом. | 27 Розшируй Яфета і дай йому, Боже, седїти у Сема, у брата в наметї, а ти, Канаане, рабом у них будеш. |
28 А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ. | 28 І прожив Ной після потопу триста п'ятдесят літ. | 28 Після потопу жив Ной 350 років. | 28 Ной же пожив після потопу триста пятдесять літ. | 28 І пожив Нояг по потопі триста і пятдесять год; |
29 А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер. | 29 А всіх днів Ноєвих було дев'ятсот п'ятдесят літ; і він помер. | 29 Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер. | 29 І всі дні Ноя були девятьсот пятдесять літ, і помер. | 29 І було всїх днїв Ноягових років деватьсот пятьдесять, і вмер. |