1 І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.1 І прийшов Йосип, і звістив фараонові і сказав: Батько мій і брати мої, з дрібною і великою худобою своєю, і з усім, що у них, прийшли із краю ханаанського, і ось вони вже на землі Ґошен.1 Отож Йосиф пішов і повідомив фараона: `Мій батько`, каже, `і мої брати зо своїми вівцями й зо своїм товаром та зо всім, що мають, прибули з Ханаан-краю, і ось вони в Гошен-землі.`1 Прийшовши ж Йосиф, сповістив Фараонові, кажучи: Мій батько і мої брати і скот і їхні воли і все їхнє прийшло з ханаанської землі, і ось є в землі Ґесем.1 І прибув Йосиф і спосвістив Фараона й каже: Панотець мій і браттє моє, з вівцями й товариною й з усїм статком своїм, прибули із Канаан землї, і се вони в Госен землї.
2 І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.2 І взяв він із братів своїх п'ятеро чоловіків і поставив їх перед фараоном.2 Та й узяв він п'ятьох чоловіків з-поміж своїх братів і появив їх фараонові.2 А з своїх братів взяв пятьох мужів і поставив їх перед Фараоном.2 Та й із браття свого взяв пятеро чоловіка, та й поставив їх перед Фараоном.
3 І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.3 І сказав фараон братам його: Чим ви займаєтеся? Вони відповідали фараонові: Пастухи овець служники твої, і ми, і батьки наші.3 А фараон спитав його братів: `Коло чого ж ви пораєтеся?` Вони й відповіли фараонові: `Скотарі - раби твої, так ми, як і наші батьки.`3 І сказав Фараон братам Йосифа: Яка ваша праця? Вони ж сказали Фараонові: Раби твої пастухи овець, і ми, і наші батьки.3 І промовив Фараон до браття Йосифового: Яке ремество ваше? Вони ж відказали Фараонові: Чабани, раби твої, ми й батьки наші змалку та й по сей день.
4 І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.4 І сказали вони фараонові: Ми прийшли пожити на цій землі, бо немає паші для худоби служників твоїх; тому що в краю ханаанському великий голод. Тож дозволь служникам твоїм оселитися на землі Ґошен.4 Далі вони кажуть до фараона: `Ми прийшли побути в цьому краю, бо немає пасовиська вівцям твоїх рабів, тяжкий бо голод у Ханаан-краю. Тож дозволь рабам твоїм оселитися в Гошен-землі.`4 Сказали ж Фараонові: Ми прийшли жити в землі, бо немає пасовиська худобі твоїх рабів, бо голод заволодів в ханаанській землі. Тепер, отже, твої раби поселимося в землі Ґесем.4 Мовляли вони й надто Фараонові: Перебувати в землї поприганялись; нема бо пасовища вівцям у рабів твоїх; опанував бо голод Канаан землю. Тепереньки ж благаємо, дозволь оселитись у Госен землї.
5 І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.5 І сказав фараон Йосипові: Батько твій і брати твої прийшли до тебе.5 На те сказав фараон до Йосифа: `Твій батько і твої брати прибули до тебе.5 Сказав же Фараон Йосифові: Хай живуть в землі Ґесем; якщо ж знаєш, що є між ними сильні мужі, постав їх старшинами мого скоту. Прийшли ж до Єгипту до Йосифа Яків і його сини, і почув Фараон цар Єгипету. І сказав Фараон до Йосифа, кажучи: Твій батько і твої брати прийшли до тебе;5 І промовив Фараон Йосифові: Отець твій і браттє твоє прибули до тебе. Се земля Египецька перед тобою. На щонайлуччій землї осели отця твого і браттє твоє.
6 Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.6 Земля єгипетська перед тобою; на кращій землі осели батька твого і братів твоїх; нехай живуть вони на землі Ґошен. І якщо знаєш, що поміж ними є здібні люди, постав їх доглядачами моєї худоби.6 Єгипетська країна перед тобою. На найліпшій землі осели батька твого і твоїх братів. Нехай оселяться в Гошен-землі. А як знаєш, що між ними є які здібні люди, то настанови їх наглядачами над моїми стадами.`6 ось єгипетська земля перед тобою; посели твого батька і твоїх братів в найгарнішій землі.6 Нехай селяться в Госен землї; і коли знаєш яких людей спосібних між ними, так настанови їх доглядниками над скотиною моєю.
7 І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.7 І привів Йосип Якова, батька свого, і поставив його перед фараоном; і благословив Яків фараона.7 Тоді привів Йосиф Якова, свого батька, і появив його фараонові, та й Яків привітав фараона.7 Ввів же Йосиф свого батька Якова і поставив його перед Фараоном, і поблагословив Яків Фараона.7 І привів Йосиф отця свого, та й поставив його перед Фараоном. І благословив Яков Фараона.
8 І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?8 Фараон запитав Якова: Скільки літ життя твого?8 Фараон же спитав Якова: `Скільки років життя твого?`8 Сказав же Фараон Якову: Скільки літ днів твого життя?8 І промовив Фараон до Якова: Скільки років життя твого?
9 А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.9 Яків одказав фараонові: Днів мандрування мого сто тридцять літ, незначні і нещасні дні життя мого, і не сягнули літ життя батьків моїх у днях мандрування їхнього.9 А Яків відповів фараонові: `Час кочування мого - сто тридцять років. Мало їх і важкі були вони - роки мого життя; не досягли вони числа літ моїх батьків.`9 І сказав Яків Фараонові: Дні літ мого життя, які живу, сто тридцять літ. Малі і погані були дні літ мого життя, не досягли днів літ життя моїх батьків, ті дні, які вони жили.9 І каже Яков Фараонові: Життя мого на сьвітї сто і трийцять лїт. Малі й важкі були лїта життя мого, не досягли до лїт життя отцїв моїх на сьвітї.
10 І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.10 І благословив фараона Яків, і вийшов од фараона.10 І знову благословив Яків фараона та й відійшов з-перед фараонового обличчя.10 І Яків, поблагословивши Фараона, вийшов від нього.10 І благословивши Яков Фараона, вийшов зперед Фараона.
11 І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.11 І поселив Йосип батька свого і братів своїх, і дав їм володіння на землі єгипетській, у кращому краї землі, на землі Рамсес, як звелів фараон.11 Та й так Йосиф оселив свого батька і своїх братів і дав їм посілість в Єгипетській країні, в найкращій околиці, в землі Рамсес, як повелів був фараон.11 І поселив Йосиф батька і своїх братів і дав їм посілість в єгипетській землі в найкращій землі, в землі Рамесси, так як заповів Фараон.11 І поселив Йосиф панотця свого й браттє своє, і дав їм державу в землї Египецькій, на луччій землї, в Раємзес землї, як повелїв Фараон.
12 І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.12 І постачав Йосип батька свого, і братів своїх, і увесь дім батька свого хлібом, за потребою кожної родини.12 Наділив Йосиф і хлібом свого батька й своїх братів і всю родину свого батька, відповідно до числа людей.12 І вимірював Йосиф пшеницю батькові і своїм братам і всьому домові свого батька, пшеницю за числом осіб.12 І надїляв Йосиф отця свого й браттє своє й усю родину хлїбом, по лїчбі дїтей.
13 А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.13 І не було хліба по всій землі; тому що голод великий посилився, і виснажені були від голоду земля єгипетська і земля ханаанська.13 В усій країні не було хліба, бо настав вельми тяжкий голод, так що й Єгипетська країна й Ханаан-край умлівали від голоднечі.13 Пшениці ж не було в усій землі, бо голод дуже запанував. Гинула ж від голоду єгипетська земля і ханаанська земля.13 Хлїба ж не стало по всїй землї, голод бо тяжкій був; омлївала й Египецька земля й Канаан земля з голоднечі.
14 І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.14 Йосип зібрав усе срібло, яке було в країні Єгипетській і в краю ханаанськім, за хліб, котрий купляли, і приніс Йосип срібло у дім фараонів.14 Йосиф же зібрав усі гроші, які були в Єгипетській країні та в Ханаан-краю за збіжжя, що його купували люди, й заніс ті гроші в палату фараона.14 Зібрав же Йосиф всі гроші, що знаходилися в єгипетскій землі і в ханаанскій землі за пшеницю, яку купували і їм вимірював, і вніс Йосиф всі гроші до дому Фараона.14 І позбирав Йосиф усї гроші, які знайшлись у землї Египецькій і в Канаан землї, за хлїб, що куповали люде; і повносив Йосиф усї гроші в палати Фараонові.
15 І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?15 І срібла не стало у країні Єгипетській і на землі ханаанській. Тоді прийшли всі єгиптяни до Йосипа і просили: Дай нам хліба; нащо нам помирати перед тобою через те, що у нас скінчилося срібло?15 Коли гроші були вже витрачені в Єгипетській країні й у Ханаан-краю, тоді прийшли всі єгиптяни до Йосифа та й кажуть: `Дай нам хліба! Чого це ми маємо вмирати перед тобою? Скінчились бо наші гроші.`15 І забракло грошей в єгипетскій землі і в ханаанскій землі. Пішли ж всі єгиптяни до Йосифа, кажучи: Дай нам хліби, і навіщо вмираємо перед тобою? Бо кінчилися наші гроші.15 І як повитрачувано всї гроші в землї Египецькій і в Канаан землї, поприходили тодї всї Египтяне до Йосифа говорючи: Дай нам хлїба! Чому бо вмірати нам перед віччу в тебе? Кінець бо вже нашим грошам.
16 А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.16 Йосип сказав: Приженіть вашу скотину, і я буду давати вам за скотину вашу, якщо срібло скінчилося у вас.16 А Йосиф каже: `Приженіть вашу худобу, і я дам вам хліба за вашу худобу, коли не стало грошей.`16 Сказав же їм Йосиф: Приведіть вашу скотину, і дам вам хліби за вашу скотину, якщо нестало грошей.16 І каже їм Йосиф: Так пригоньте скотину вашу, я й давати му вам хлїба за скотину, коли кінець вашій грошві.
17 І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.17 І приганяли вони до Йосипа худобу свою; і давав їм Йосип хліб за коней, і за череди дрібної, і за череди великої скотини, і за віслюків; і постачав їх хлібом того року за всю худобу їхню.17 І вони стали приганяти до Йосифа свою худобу, а він давав їм хліб за коней, овець, волів та за ослів, і так прохарчовував їх хлібом за всю їхню худобу в тому році.17 Привели ж скотину до Йосифа, і Йосиф дав їм хліби за коней і за овець і за волів і за ослів, і прогодував їх хлібами за всю їхню скотину в тому році.17 І стали приганятись із скотом до Йосифа, і давав їм хлїба Йосиф за конї, й за вівцї, й за воли, і за осли; і прохарчував хлїбом їх за всю скотину їх у тому роцї.
18 І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!18 І минув цей рік; і прийшли до нього й наступного року, і сказали йому: Не приховаємо від володаря нашого, і срібла у нас немає, і череди худоби нашої у володаря нашого; нічого не лишилося в нас перед володарем нашим, окрім плоті нашої і земель наших.18 Коли ж минув рік, вони прийшли до нього наступного року та й кажуть йому: `Не будемо таїти від нашого владики, що й грошам кінець і скотина наша в нашого володаря. Не зосталось для нашого владики вже аж нічого, як тільки наші тіла й наші землі.18 Скінчився же той рік, і прийшли до нього в наступному році і сказали йому: Чи маємо загинути перед нашим паном? Бо якщо не стало грошей і маєтку і скотини перед тобою пане, і не остається нам нічого перед нашим паном хіба лиш власне тіло і наша земля.18 І минув той год, і поприходили до його на другий год і мовляли до його: Не таїти мемо від пана добродїя нашого, що наші гроші повитрачувались, а наша скотина в нашого пана добродїя. Не зісталось перед віччу в пана добродїя нашого вже нїчого, як тільки тїло наше та земля наша.
19 Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...19 Нащо нам гинути на очах твоїх, і нам, і землям нашим? Купи нас і землі наші за хліб; і ми із землями нашими будемо служниками фараонові; а ти дай нам зерна, щоб нам живими бути і не вмерти, і щоб не спорожніла земля.19 Чого ж нам гинути перед очима в тебе, нам і землі нашій? Купуй нас і нашу землю за збіжжя, то й будемо ми й наша земля фараонові підневільними. Дай тільки нам насіння на засів, і будемо ми жити, не помремо, та й земля наша не спустошиться.`19 Щоб отже ми не померли перед тобою і не запустіла земля, купи нас і нашу землю за хліби, і будемо ми і наша земля рабами Фараона. Дай насіння, щоб ми посіяли і жили і не померли, і не запустіла земля.19 Чи то ж нам гинути перед очима в тебе, і нам, і нашій землї? Купуй нас і землю нашу за хлїб, і будемо самі й земля наша рабами Фараонові. Давай нам тільки насїння на засїв, та й живі будемо, не помремо, і земля не спустїє.
20 І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.20 І купив Йосип усю землю єгипетську для фараона, тому що продали єгиптяни кожний своє поле, бо голод знемагав їх. І дісталася земля фараонові.20 Тож закупив Йосиф для фараона всю Єгипетську землю, бо кожний з єгиптян продали своє поле фараонові, тому що притиснув їх голод. Отак уся земля стала фараоновою.20 І вкупив Йосиф усю єгипетську землю Фараонові. Бо віддавали єгиптяни свою землю Фараонові, бо заволодів над ними голод. І стала земля фараоновою,20 І поскуплював Йосиф землю Египецьку Фараонові; попродали бо Египтяне землю свою Фараонові через те, що голод опанував їх. І земля стала Фараоновою.
21 А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.21 І народ він учинив служниками від одного краю єгипетської землі до другого.21 А людей переселив у міста від одного до другого кінця Єгипту.21 і нарід поставив себе в раби від кінців границі Єгипту до кінців,21 А людей попереселяв він у городи з одного кінця Египту та й до другого.
22 Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.22 Тільки землі жерців не купив, бо жерцям від фараона належала ділянка, і вони харчувалися з неї, бо її дав їм фараон; тому й не продали землі своєї.22 Тільки землі жерців він не закупив, бо жерці мали приділ від фараона й живилися з того свого приділу, що його давав їм фараон; тому то вони й не продали своєї землі.22 тільки за вийнятком землі жерців; її не вкупив Йосиф, бо даром дав Фараон дар жерцям, і їли дар, який дав їм Фараон. Задля цього не віддали своєї землі.22 Тільки землї сьвященників не поскуплював, одержали бо сьвященники свій пай од Фараона і жили з того паю, що давав їм Фараон; тим і не попродали вони землї своєї.
23 І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.23 І сказав Йосип народові: Ось, я купив тепер для фараона вас і землю вашу; ось вам насіння, і засівайте землю.23 Тоді Йосиф сказав народові: `Оце купив я нині вас і вашу землю для фараона. Ось вам насіння: засівайте землю;23 Сказав же Йосиф всім єгиптянам: Ось я купив вас і вашу землю Фараонові; сьогодні візьміть собі насіння і сійте землю,23 І каже Йосиф усїм Египтянам: Оце купив я вас і землю вашу Фараонові. От вам насїннє, возьміте і засївайте землю.
24 А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.24 Коли будуть жнива, давайте п'яту частку фараонові, а чотири частки залишаться вам для посіву ланів, на харчі вам і тим, хто в домах ваших, і на харчування дітям вашим.24 а під час збору п'ятину будете давати фараонові, чотири ж частини будуть для вас на засів поля та на прожиток, вам і родинам вашим.`24 і дасть вона врожай, (і) дасьте пяту часть Фараонові, а чотири часті будуть вам самим на насіння для землі і для їжі вам і всім, що в ваших хатах.24 А з урожаю давати мете пятину Фараонові, чотирі ж пятини будуть вам на засїв землї, та про малечу вашу.
25 А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.25 Вони сказали: Ти врятував нам життя; хай надбаємо милість в очах володаря нашого, і нехай будемо служниками фараонові.25 А вони відповіли: `Ти врятував життя нам! Ми знайшли ласку в очах нашого владики; будемо рабами фараонові.`25 І сказали: Ти нас спас, ми знайшли ласку перед нашим паном і будемо рабами Фараона.25 І казали: Вирятував єси нас од смертї; дай же нам ізнайти ласку в очу в тебе, пане добродїю, щоб нам бути рабами Фараонові.
26 А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.26 І прийняв Йосип закон землі єгипетської, навіть до сього дня: п'яту частку давати фараонові, окрім землі жерців, бо вона не належала цареві.26 Отож установив Йосиф такий закон на землю в Єгипті, який має силу й досі: п'ятину прибутків давати фараонові, тільки земля жерців не стала фараоновою.26 І поклав їм Йосиф заповіт до сьогоднішнього дня в єгипетській землі: дати пяту часть Фараонові, за вийнятком самої землі жерців, вона не була фараоновою.26 І поставив їм Йосиф устав аж по сей день, пятину з землї давати Фараонові. Тілько земля сьвященників не зробилась Фараоновою.
27 І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.27 І жив Ізраїль у країні Єгипетській, на землі Ґошен, і володіли нею, і плодилися, і вельми розмножувалися.27 Отже ізраїльтяни осілися в Єгипетській країні, в землі Гошен. Вони придбали там посілості, були плідні і множилися вельми.27 Поселився же Ізраїль в єгипетскій землі в землі Ґесем, і успадкували на ній і побільшились і дуже розмножились.27 І пробував Ізраїль у землї Египецькій, у Госен землї, і мали вони в їй наслїдню державу, і були плодющі й намножувались велико.
28 І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.28 І жив Яків на землі єгипетській сімнадцять літ; і було днів Якових, років життя його, сто сорок сім літ.28 Яків прожив ще в Єгипетській країні сімнадцять років, віку ж його життя було сто сорок і сім років.28 Пожив же Яків у єгипетскій землі сімнадцять літ. Були дні Якова літ його життя сто сорок сім літ.28 І пожив Яков у землї Египецькій сїмнайцять років, а було днїв Якового життя сто і сорок і сїм років.
29 І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!29 І прийшов час Ізраїлеві помирати, і прикликав він сина свого Йосипа, і сказав йому: Якщо я знайшов приязнь в очах твоїх, поклади руку твою під стегно моє і [присягнися], що ти виявиш мені милість і правду, і прошу тебе, не поховай мене в Єгипті.29 А коли прийшов час Ізраїлеві вмирати, то прикликав він свого сина Йосифа й каже до нього: `Як я знайшов ласку в твоїх очах, поклади, будь ласка, твою руку під моє стегно та приречи вчинити мені ласку й вірність: не ховай мене в Єгипті;29 Приближились же дні Ізраїлю померти, і він покликав свого сина Йосифа і сказав йому: Якщо знайшов я ласку перед тобою, поклади твою руку під моє стегно, і зробиш мені милосердя і правду, щоб не поховати мене в Єгипті,29 І прийшла година Ізраїлеві вмерти. І прикликав сина свого Йосифа і каже йому: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, підложи руку твою під стегно моє, що сотвориш надо мною милость і правду. Не ховай мене в Египтї!
30 І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.30 Щоб лягти мені з батьками моїми; винесеш мене із Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці. [Йосип] сказав: Зроблю за словом твоїм.30 бо хочу лежати з моїми батьками. Ти винесеш мене з Єгипту й поховаєш у їхній гробниці.` Він же відповів: `Зроблю по твоєму слову!`30 але лежатиму з моїми батьками, і візьмеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхньому гробі. Він же сказав: Я зроблю за твоїми словами.30 Нї! хочу лежати з отцями моїми, і винесеш мене з Египту, та й поховаєш мене в гробовищі їх. Він же каже: Сотворю по слову твойму.
31 А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.31 І сказав: Присягайся мені. І присягнувся йому. І вклонився йому. І вклонився Ізраїль на узголів'я постелі.31 Тоді Яків каже: `Клянись мені!` І той поклявся йому. Тоді приклонивсь Ізраїль до узголов'я свого ліжка.31 Сказав же: Покленися мені. І поклявся йому. І поклонився Ізраїль на кінець своєї палиці.31 І каже: Кленись менї! І поклявсь йому: І приклонився Ізраїль на підголовку постелї своєї.