1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура. | 1 І взяв Авраам іще дружину, на ймення Кетура. | 1 Узяв Авраам знову жінку, на ім'я Кетура. | 1 Додавши ж Авраам, взяв жінку, якій імя Хеттура. | 1 Узяв же Авраам ізнов жену, на імя Хеттура. |
2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха. | 2 І вона породила йому Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха. | 2 Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха. | 2 Породила ж йому Земврана і Єксана і Мадана і Мадіама і Єсвока і Сове. | 2 Вродила ж вона йому Зимрана, Йоксана, та Медана, та Мадияна, та Ішбака, та Шуаха. |
3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми. | 3 Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана були: ашшури, летуші і леуми. | 3 Йокшан породив Шеву й Дедана. Сини ж Дедана були: Ашшурії, Летушії та Левмінії. | 3 Єксан же породив Савана і Темана і Дедана. Сини ж Дедана були Раґуїл і Навдеїл і Ассуріїм і Латусіїм і Лооміїм. | 3 Йоксан же появив Себу та Дедана. Сини ж Деданові були Ассурим, та Летусим, та Леюмим. |
4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури. | 4 Сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда, Елдаа. Усі оці – сини Кетури. | 4 А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда й Елдаа. Ці всі - діти Кетури. | 4 Сини ж Мадіама: Гефар і Афер і Енох і Авіра і Елраґа. Всі ці були синами Хеттури. | 4 Сини ж Мадиянові були: Єфа, та Єфер, та Ганох, та Абида, та Єльдага. Всї цї були сини Хеттурині. |
5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові. | 5 І віддав Авраам все, що було в нього, Ісаакові. | 5 Авраам дав усе Ісаакові. | 5 Дав же Авраам всі свої маєтки Ісаакові своєму синові, | 5 Оддав же Авраам усе, що мав Ізаакові. |
6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього. | 6 А синам наложниць, котрі були в Авраама, дав Авраам дарунки, і відіслав їх од Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, на землю східну. | 6 Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні. | 6 і синам своїх наложниць Авраам дав дари, і відіслав їх, ще як жив він, від свого сина Ісаака на схід до східної землі. | 6 Синам же наложниць своїх, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відпустив їх од Ізаака, сина свого, ще за живота свого, на схід соньця, у землю восточню. |
7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ. | 7 Днів життя Авраамових, котрі він прожив, було сто сімдесят п'ять літ. | 7 Ось літа віку Авраама, що прожив він - 175 років. | 7 Це ж дні літ життя Авраама, які прожив, сто сімдесять пять літ. | 7 Се ж лїта віку Авраамового, що прожив: сто і сїмдесять і пять років. |
8 І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні. | 8 І віддав духа Авраам, і помер у старості добрій, похилий і насичений [життям], і приєднався до народу свого. | 8 І переставився, помер Авраам у старості щасливій, підтоптаним, поживши досхочу, і приєднався до свого роду. | 8 І заслабши помер Авраам в гарній старості, старцем і повним днів, і додався до свого народу. | 8 І ослабши вмер Авраам у старощах добрих, старим, повним лїт, і прилучився до людей своїх. |
9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре, | 9 І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, в печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, котре навпроти Мамре. | 9 Його поховали його сини, Ісаак і Ізмаїл у печері Махпела, на полі Ефрона, сина Цохара хеттита, проти Мамре, | 9 І поховали його Ісаак та Ізмаїл його сини в подвійній печері на полі Ефрона Саррського Хеттея, що є напроти Мамврії, | 9 І поховали його Ізаак та Ізмаїль, два сини його, в печері Макпеловій, на полї Єфрона Зогаренка, Хетиянина, що проти Мамре, |
10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його. | 10 На полі, котре Авраам придбав у синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його. | 10 на полі, що його купив був Авраам у синів Хета. Там поховали Авраама й Сару, його жінку. | 10 на полі і в печері, яку придбав Авраам у синів Хета, там поховали Авраама і його жінку Сарру. | 10 На полї тому, що купив Авраам у синів Хетових. Там поховали Авраама й Сарру, жену його. |
11 І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої. | 11 По смерті Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при джерелі Лахай-Рої. | 11 І було - по смерті Авраама благословив Бог Ісаака, його сина. Ісаак оселився біля криниці Лахаї-Рої. | 11 Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. І поселився Ісаак при криниці видіння. | 11 Сталося ж по смертї Авраамовій, благословив Бог Ізаака, і вселивсь Ізаак при колодязї Бейер-Лахай-Рої. |
12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина. | 12 Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, котрого породила Авраамові Аґар єгиптянка, служниця Саррина; | 12 А ось історія роду Ізмаїла, Авраамового сина, якого вродила Авраамові Агар єгиптянка, слугиня Сари. | 12 Це ж роди Ісмаїла сина Авраама, якого породила Авраамові Агар рабиня Сарри, | 12 Се ж постань Ізмаїля, сина Авраамового, що вродила Агара Египтянка, рабиня Саррина, Авраамові. |
13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам, | 13 І ось ймення синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їхнім: первісток Ізмаїлів Невайот, за ним Кедар, Адбеїл, Мівсам, | 13 Імена ж синів Ізмаїла за їхніми назвами, за їхніми родами такі: первородний Ізмаїла Невайот; далі - Кедар, Адбеель і Мівсам, | 13 і це імена синів Ісмаїла за іменами його родів. Первородний Ісмаїла Навайот і Кидар і Навдеїл і Массам | 13 І се ймення синів Ізмаїлевих по родоводам їх: первенець Ізмаїлів Набайот та Кедар, та Адбеєль, та Мивсам. |
14 І Мішма, і Дума, і Масса, | 14 І Мішма, і Дума, і Масса. | 14 Мішма, Дума, Масса, | 14 і Масма й Ідума і Масси | 14 Та Мисма, та Дума, та Масса, |
15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма. | 15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма. | 15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш та Кедма. | 15 і Ходдад і Теман і Єтур і Нафес і Кедма. | 15 Та Хадад, та Тема, та Єтур, та Нафис, та Кедма. |
16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен. | 16 Оце – сини Ізмаїлові, і ймення їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх, [це] – дванадцять князів племен їхніх. | 16 Оці то є сини Ізмаїла й такі їхні імена за їхніми селами, та за їхніми таборами: дванадцять князів відповідно до їх племен. | 16 Це сини Ісмаїла, і це їх імена в їхніх шатрах і в їхніх поселеннях. Дванадцять володарів за своїми народами. | 16 Се сини Ізмаїлеві, а се ймення їх по шатрах їх, і селах їх: дванайцять князїв по колїнах їх. |
17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні. | 17 А літ життя Ізмаїлового було сто тридцять сім літ, і віддав духа, і вмер, і долучився до народу свого. | 17 Ось літа віку Ізмаїла - 137 років. І зжив зо світу та й помер і приєднався до свого роду. | 17 І це вік життя Ісмаїла: сто тридцять сім літ, і скінчивши, помер і додався до свого роду. | 17 А се лїта живота Ізмаїлевого: сто і трийцять і сїм лїт. І ослабши вмер, і прилучивсь до роду свого. |
18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами. | 18 Вони жили від Хавіли до Шуру, що перед Єгиптом, як простувати до Ашшуру. І він помер в присутності братів своїх. | 18 Вони ж оселилися від Хавіли до Шуру, на схід від Єгипту, як іти в Ашшур. На схід від усіх своїх братів осівся. | 18 Поселився же від Евілату до Сур, який є напроти лиця Єгипту, як іти до Ассирійців; поселився напроти обличчя всіх своїх братів. | 18 Вселився ж від Гавили до Сура, що проти Египту, як ідеш до Ассуру. Перед лицем усїх братїв своїх вселився. |
19 А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака. | 19 Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака. | 19 А це історія Ісаака, Авраамового сина. Авраам породив Іссака. | 19 І це роди Ісаака сина Авраама. Авраам породив Ісаака. | 19 А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака. |
20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана. | 20 Ісаакові було сорок літ, коли він узяв собі за дружину Ревеку, доньку Бетуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина. | 20 Було ж Ісаакові сорок років, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуела арамія, з Паддан-Араму, сестру Лавана арамія. | 20 Був же Ісаак сороклітним, коли взяв Ревекку дочку Ватуїла Сирійця з Месопотамії, сестру Лавана Сирійця собі за жінку. | 20 Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку. |
21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його. | 21 І молився Ісаак Господові про дружину свою, бо вона була неплідна; і Господь почув його, і завагітніла Ревека, дружина його. | 21 І молив Ісаак Господа за свою жінку, бо була неплідна, і Господь вислухав його молитву й зачала Ревека, його жінка. | 21 Молився же Ісаак до Господа задля Ревекки своєї жінки, бо була неплідною. Вислухав же його Бог, і його жінка Ревекка зачала в лоні. | 21 Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його. |
22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа. | 22 Сини в лоні її почали битися, і вона сказала: Якщо так буде, то нащо воно мені? І пішла запитати у Господа. | 22 І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: `Коли так, навіщо мені жити?` і пішла спитати Господа. | 22 Скакали ж діти в ній. Сказала ж: Якщо так має бути зі мною, навіщо мені це? Пішла ж питатися в Господа, | 22 Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пїйшла поспитати Господа, |
23 І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити. | 23 Господь сказав їй: Два племені у череві твоєму, і два різних народи вийдуть із лона твого; один народ буде сильнішим від другого, і старший буде слугувати молодшому. | 23 Господь же сказав їй: `Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити.` | 23 і сказав їй Господь: Є два народи в твоїм лоні, і два народи розділяться з твого лона, і нарід нарід перевищить, і більший послужить меншому. | 23 І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити. |
24 І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її. | 24 І настала пора розродитися їй; і ось, близнята в лоні її. | 24 Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні. | 24 І сповнилися дні їй родити, і в неї були близнята в її лоні. | 24 І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її. |
25 І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав. | 25 Перший вийшов червонястий увесь, мов шкіра, пелехатий; і назвали йому ім'я – Ісав. | 25 З'явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав. | 25 Вийшов же син первородний рудий, ввесь волохатий наче кожух. Назвала ж імя його Ісав. | 25 Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав. |
26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони. | 26 Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п'яту Ісава, і названо йому ім'я: Яків. А Ісаак був шістдесятирічним, коли вони вродилися. | 26 А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім'я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила. | 26 І по цьому вийшов його брат, і його рука держалася пяти Ісава. І назвала його імя Яків. Ісаак же мав шістьдесять літ коли їх породила Ревекка. | 26 А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека. |
27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів. | 27 Діти зросли, і став Ісав людиною, меткою на звіроловстві, – людиною ланів; а Яків – чоловіком лагідним, і жив у шатрах. | 27 Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах. | 27 Виросли же молодці, і був Ісав пільним чоловіком, що вмів ловити, Яків же нелукавим чоловіком, що жив у хаті. | 27 Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї. |
28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова. | 28 Ісаак любив Ісава, тому що дичина його була до смаку йому, а Ревека любила Якова. | 28 Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила. | 28 Полюбив же Ісаак Ісава, бо його лов його їжа. Ревекка ж полюбила Якова. | 28 І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова. |
29 І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був. | 29 І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля стомлений. | 29 Раз Яків зварив юшки, а прийшов Ісав з поля, виснажений. | 29 Зварив же Яків варене. Прийшов же Ісав з долини обезсилений, | 29 Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений. |
30 І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом. | 30 І сказав Ісав Якові: Благаю тебе: Дай мені поїсти червоної юшки, червоної ось цієї; бо я стомився. Від цього дано йому і'мя: Едом. | 30 Ісав сказав до Якова: `Дай но та вихилю оту червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся.` Тому й названо його Едом. | 30 і сказав Ісав Яковові: Дай мені їсти з цього червоного вареного, бо гину. Через це прозвано його імя Едом. | 30 І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом*. |
31 А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство. | 31 Проте Яків сказав: Продай мені зараз же своє першородство. | 31 А Яків відповів: `Продай мені найперше твоє первородство.` | 31 Сказав же Яків Ісаву: Віддай мені сьогодні твоє первородство. | 31 І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє. |
32 І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство? | 32 Ісав сказав: Ось, я помираю; що мені в цьому першородстві? | 32 Ісав сказав: `Я ось вмираю! Навіщо воно мені оте первородство?` | 32 Сказав же Ісав: Ось я іду вмерти, і навіщо мені це первородство? | 32 Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство? |
33 А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову. | 33 Яків сказав: Присягнися мені цієї ж миті. Він присягнувся йому, і продав першородство своє Якові в той день. | 33 І сказав Яків: `Клянися мені перше.` Поклявся той і продав Якову своє первородство. | 33 І сказав йому Яків: Кленися мені сьогодні. І поклявся йому; віддав же Ісав Якову первородство. | 33 І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє. |
34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє. | 34 І дав Яків Ісавові хліба і юшки з чечевиці; і він їв і пив, і підвівся, і пішов, і знехтував Ісав своїм першородством. | 34 Тоді Яків дав йому хліба й юшки з сочевиці. З'їв той і напився, а потім устав і пішов геть. Так то Ісав зневажив первородство. | 34 Яків же дав Ісаву хліб і зупу з сочевиці, і зїв і випив, і вставши, відійшов, і зневажив Ісав первородство. | 34 Яков же дав Езавові хлїба й вариво сочевицї. Попоїв же й напивсь, і вставши пійшов геть. І зневажив Езав первеньство своє. |