1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!1 І було, після цих подій Бог випробував Авраама, і сказав йому: Аврааме! Він відказав: Ось я!1 Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: `Аврааме!` Той же відповів: `Я тут!`1 І сталося після цих слів, що Бог випробовував Авраама, і сказав до нього: Аврааме, Аврааме. Він же сказав: Ось я.1 І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!
2 І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.2 [Бог] сказав: Візьми [сина] твого, єдиного твого, котрого ти любиш, Ісаака; І піди на землю Морія, і там принеси його в усеспалення на одній з гір, про яку Я тобі скажу.2 Бог сказав: `Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу.`2 І сказав: Візьми свого улюбленого сина, якого ти полюбив, Ісаака, і йди до гірської землі, і принеси його у всепалення на одній з гір, яку лиш тобі скажу.2 І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.3 Авраам підвівся рано-вранці, осідлав свого віслюка, узяв із собою двох юнаків своїх та Ісаака, сина свого; нарубав дров для всеспалення, і рушив на місце, про котре сказав йому Бог.3 Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог.3 Вставши ж вранці, Авраам засідлав свого осла. Взяв же з собою двох рабів і свого сина Ісаака, і наколовши дров на всепалення, вставши, пішов і третього дня прийшов до місця, яке йому вказав Бог.3 І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.4 Третього дня Авраам підніс очі свої, і побачив це місце здалеку.4 На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,4 І поглянувши Авраам очима, побачив місце здалека.4 На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
5 І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.5 І сказав Авраам юнакам своїм: Зупиніться ось тут із віслюком; а я та син підемо туди і поклонимося, і повернемося до вас.5 сказав своїм слугам: `Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас.`5 І сказав Авраам своїм рабам: Сидіть тут з ослом, я ж і дитина підемо аж туди, і поклонившись, повернемось до вас.5 І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
6 І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.6 І взяв Авраам дрова для всеспалення, і поклав на Ісаака, сина свого; узяв до рук вогонь (жару) і ножа, і пішли обидва разом.6 Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.6 Взяв же Авраам дрова цілопалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв же і огонь в руки і ніж, і пішли оба разом.6 Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?7 І почав Ісаак говорити, Авраамові, батькові своєму, і сказав: Батьку мій! Він одказав: Ось я, сину мій. Він сказав: Ось вогонь, а оце дрова, а де ж ягня для всеспалення?7 Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: `Батьку!` - А той: `Що тобі, сину?` `Ось`, каже він, `вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?`7 Промовив же Ісаак до Авраама свого батька, сказавши: Батьку. Він же сказав: Що є дитино? Каже: Ось огонь і дрова; де є вівця на всепалення?7 Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
8 І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.8 Авраам сказав: Бог обере Собі ягнятко для всеспалення, сину мій. І йшли [далі] удвох разом.8 Авраам же: `Бог подбає собі ягня на всепалення, сину.` І йшли вони обидва разом.8 Сказав же Авраам: Бог постарається про вівцю на всепалення, дитино. Ідучи ж разом, обоє8 Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.
9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.9 І прийшли на місце, про котре сказав йому Бог; і влаштував там Авраам жертовника, розіклав дрова, і, зв'язавши сина, поклав його на жертовника – зверху на дрова.9 Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв'язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.9 прийшли до місця, яке вказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівник і поклав на ньому дрова, і звязавши ноги свого сина Ісаака, поклав його на жертівник на дрова.9 Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...10 І простягнув Авраам руку свою і взяв ножа, щоби уразити сина свого.10 Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.10 І простягнув Авраам свою руку, щоб взяти ножа, щоб забити свого сина.10 І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!11 Але Ангел Господній озвався до нього з неба і сказав: Аврааме! Аврааме! Він сказав: Тут я!11 Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: `Аврааме, Аврааме!` Той відповів: `Я тут!`11 І закликав до нього господний ангел з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме. Він же сказав: Ось я.11 Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.
12 І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.12 [Ангел] сказав: Не занось руки твоєї на юнака і не роби з ним нічого; бо тепер Я знаю, що боїшся ти Бога, і не пошкодував сина твого, єдиного твого, для Мене.12 І сказав (Бог): `Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене.`12 І сказав: Не накладай руки твоєї на дитину, і не вчини їй нічого; бо тепер Я пізнав, що ти боїшся Бога, і не пощадив твого улюбленого сина задля мене.12 І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
13 А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.13 І підніс Авраам очі свої і побачив: Ось, позаду баран, що заплутався в чагарнику рогами своїми. Авраам пішов, упіймав барана, і приніс його для всеспалення замість сина свого.13 Коли Авраам підвів очі свої й дивиться - аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.13 І поглянувши Авраам своїми очима, побачив, і ось один баран заплутався рогами в саді Савек. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака.13 І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого.
14 І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.14 І назвав Авраам ім'я місцині цій: Єгова-Іре. Тож [і] нині кажуть: На горі Господній з'ясується.14 І назвав Авраам те місце `Господь явився`, як то й посьогодні кажуть: `На горі, де Господь явився.`14 І назвав Авраам імя того місця: Господь побачив, щоб сказали сьогодні: На горі зявився Господь.14 І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,15 І вдруге покликав Авраама Ангел Господній з неба,15 Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;15 І господний ангел вдруге закликав до Авраама з неба кажучи: 15 І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
16 і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,16 І сказав: Мною клянуся, говорить Господь, що, оскільки ти вчинив це діяння і не пошкодував сина, єдиного твого,16 і сказав: `Клянуся мною самим - слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,16 Собою поклявся Я, каже Господь, томущо ти вчинив це слово, і не пощадив твого улюбленого сина задля мене,16 Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.17 То Я, благословляючи, благословлю тебе, і, множачи, примножу насіння твоє, мов зорі небесні, і, як пісок на березі моря; і оволодіє потомство твоє містами ворогів своїх;17 я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.17 тому благословляючи поблагословлю тебе і розмножуючи розмножу твоє насіння, як небесні звізди, і як пісок при березі моря, і твоє насіння унаслідить міста ворогів;17 Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.18 І благословляться в потомстві твоєму всі народи землі за те, що ти підкорився голосові Моєму.18 У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу.`18 і благословенні будуть в твоїм насінні всі народи землі, за те, що ти послухав мій голос.18 І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
19 І вернувсь Авраам до слуг своїх.19 І повернувся Авраам до служників своїх, і підвелися, і пішли разом до Беер-Шеви; і жив Авраам у Беер-Шеві.19 Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.19 Повернувся же Авраам до своїх рабів, і вставши, пішли разом до криниці клятви. І проживав Авраам при криниці клятви.19 Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:20 Після цих подій Авраамові звістили, сказавши: Ось, і Мілка породила Нахорові, братові твоєму, синів: 20 І сталося, що після того сповіщено Авраама так: `Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові: 20 Сталося ж після цих слів і сповіщено було Авраамові, кажучи: Ось Мелха породила і вона синів твому братові Нахорові,20 Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,21 Уца, первістка його, Буза, брата йому, Кемуїла, батька Арамового,21 Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;21 Окса первородного, і Вавкса його брата, і Камуїла батька Сирійців21 Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа і Бетуїла.22 Кеседа, Хазо, Пілдаша, їдлафа та Бетуела.22 і Хасада і Азава і Фалдаса і Єдлафа і Ватуїла;22 Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.23 Від Бетуїла народилася Ревека. Восьмеро цих породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.23 Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.23 і Ватуїл породив Ревекку. Це вісім синів, яких породила Мелха Нахорові братові Авраама.23 Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
24 А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.24 І наложниця його, йменням Реума, також породила Теваха, і Ґахама, Тахаша і Мааху.24 А його наложниця, на ім'я Реума, теж породила - Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.24 І його наложниця, якій імя Реїма, породила і вона Гаама і Тавеха і Тохоса і Моха.24 І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.