1 А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар. | 1 Але Сара, дружина Аврамова, не народжувала йому. У неї була служниця єгиптянка, на ймення Аґар. | 1 Сараї ж, Аврамова жінка, не родила йому дітей. А була в неї рабиня єгиптянка, на ім'я Агар. | 1 Сара ж жінка Аврама, не родила йому. Була ж у неї рабиня єгиптянка, якій імя Агар. | 1 Сара ж Аврамова жінка да не роджала йому. Була ж у неї рабиня Египтянка на імя Агара. |
2 І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари. | 2 І сказала Сара Аврамові: Ось, Господь замкнув лоно моє, щоб мені не народжувати; я благаю тебе, увійди до служниці моєї: Може, я буду мати дітей від неї. Аврам підкорився словам Сари. | 2 Тоді Сараї сказала до Аврама: `Господь зробив мене безплідною: ввійди но до моєї рабині, може я матиму дітей завдяки їй.` Послухав Аврам бажання Сараї. | 2 Сказала же Сара Аврамові: Ось замкнув мене Господь, щоб не родити. Ввійди, отже, до моєї рабині, щоби народити від неї дітей. Послухав же Аврам голос Сари. | 2 І рече Сара до Аврама: Се зачинив мене Господь, щоб не роджати; дак увійди до рабинї моєї, щоб у мене були дїти від неї. І послухав Аврам гласу Сариного. |
3 І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку. | 3 І взяла Сара, дружина Аврамова, служницю свою, єгиптянку Аґар, після десяти років перебування Аврамового на землі ханаанській, і віддала її Аврамові, чоловікові своєму, в дружину. | 3 І взяла Сараї, Аврамова жінка, свою рабиню Агар єгиптянку, при кінці десятого року, як Аврам оселився в Ханаан-краю, та й віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку. | 3 І Сара жінка Аврама, взявши Агар свою рабиню єгиптянку, по десятьох роках, як жив Аврам у землі Ханаанській, і дала її Аврамові своєму мужеві йому за жінку. | 3 І взяла Сара, Аврамова жена, Агару, рабиню свою Египтянку, після того, як Аврам седїв осадою десять років у землї Канаанській, та й оддала її за жінку мужові свойму Аврамові. |
4 І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою. | 4 Він увійшов до Аґарі, і вона завагітніла. А коли побачила, що зачала, вона почала зневажати господиню свою. | 4 Ввійшов він до Агарі, й вона зачала. Як же відчула, що зачала, то стала зневажати свою господиню. | 4 І ввійшов до Агар, і зачала. І побачила, що має в лоні, і була упокорена господиня перед нею. | 4 І ввійшов до Агари, і завагонїла. Як же почулась вона, що завагонїла, почала зневажати господиню свою. |
5 І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою! | 5 І сказала Сара Аврамові: За образу мою ти завинив; я віддала служницю мою в обійми твої; а вона, відчувши вагітність, почала зневажати мене; хай Господь буде суддею поміж мною і між тобою. | 5 Тоді Сараї промовила до Аврама: `Нехай ота зневага до мене та впаде на тебе. Я сама дала тобі в обійми мою рабиню, а вона, відчувши себе вагітною, стала мною погорджувати. Нехай Господь судить між мною і тобою!` | 5 Сказала же Сара до Аврама: Я обиджена тобою. Я дала мою рабиню на твоє лоно, побачивши ж, що має в лоні, я була упокорена перед нею. Хай судить Бог між мною і тобою. | 5 І рече Сара до Аврама: Зневага менї від тебе. Вона ж почуваючись вагітною, зневажає мене. Суди Бог між мною й тобою. |
6 І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її. | 6 Аврам сказав Сарі: Ось, служниця твоя у твоїх руках; вчиняй з нею, що хочеш. І Сара почала пригнічувати її (Аґар), і вона вдалася до втечі від лиця її. | 6 Аврам же сказав до Сараї: `Ось у твоїх руках твоя рабиня. Роби з нею що хоч.` Запопалася тоді Сараї до неї жорстоко аж вона втекла геть їй з очей. | 6 Сказав же Аврам до Сари: Ось твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею, як лиш тобі є до вподоби. І Сара завдала її зла і вона втекла від її лиця. | 6 Рече ж Аврам до Сари: Ось рабиня твоя в руках у тебе. Твори їй по твоїй вподобі. |
7 І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур, | 7 І знайшов її Ангел Господній біля джерельця води в пустелі, коло джерела по дорозі в Суру. | 7 Зустрів її ангел Господній коло джерела в пустині, коло джерела, що при дорозі до Шур, | 7 Знайшов же її ангел Господа Бога при джерелі води в пустині при джерелі на дорозі Сур. | 7 Узялась тодї жорстко за неї Сара, і зійшла та з очей у неї. І знайшов її ангел Господень коло криницї в пустинї, по дорозї в Сур. |
8 і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї. | 8 І сказав їй: Аґаре, служнице Сарина! Звідки ти прийшла, і куди ти йдеш? Вона сказала: Я втікаю од лиця Сари, господині моєї. | 8 і сказав: `Агаре, рабине Сараї: звідкіля йдеш? Куди прямуєш?` Вона ж відповіла: `Від Сараї, моєї господині, втікаю.` | 8 І сказав їй господний ангел: Агар рабине Сари, звідки ідеш і куди прямуєш? Вона ж сказала: Я втікаю від лиця Сари моєї господині. | 8 І рече: Агаро, Сарина рабине, звідкіля прийшла єси і куди хочеш ійти? І каже: Зійшла з очей Сари, господинї моєї. |
9 А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її! | 9 Ангел Господній сказав їй: Повернися до господині своєї і підкорися їй. | 9 Тоді ангел Господній сказав до неї: `Вернися до твоєї господині й покорися під її руку.` | 9 Сказав же їй господний ангел: Повернися до своєї господині і впокорися під її руки. | 9 Рече ж їй ангел Господень: Вернись до господинї твоєї та покорися під руку її. |
10 І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне. | 10 І сказав їй Ангел Господній: Примножуючи, розмножу потомство твоє так, що неможливо буде й порахувати його через таку безліч. | 10 Далі ангел Господній говорив до неї: `Я сильно розмножу твоє потомство, так що його не можна буде і злічити: таке воно буде численне.` | 10 І сказав їй господний ангел: Множучи, помножу твоє насіння, і не почислиться від великого числа. | 10 Рече ж їй ангел Господень: Намножу я потомство твоє безлїч. |
11 І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі. | 11 І ще сказав їй Ангел Господній: Ось, ти вагітна, і народиш сина, і назвеш йому ім'я: Ізмаїл; бо почув Господь страждання твоє. | 11 По тому ангел Господній сказав до неї: `Ось ти зачала й вродиш сина й даси йому ім'я Ізмаїл, бо Господь почув твою скорботу. | 11 І сказав їй господний ангел: Ось ти маєш в лоні, і породиш сина, і назвеш його імя Ізмаїл, бо почув Господь твоє упокорення. | 11 І рече їй ангел Господень: Оце ходиш важкою, і вродиш сина, і даси йому імя Ізмаель; бо Господь почув тїсноту твою. |
12 А він буде як дикий осел між людьми, рука його на всіх, а рука всіх на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях. | 12 Він буде [поміж] людьми, мов дикий віслюк; руки його на всіх, і руки всіх на нього; жити буде він у присутності братів своїх. | 12 Він буде дикий чоловік: його рука буде проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіми своїми братами. | 12 Він буде людиною поля. Руки його на всіх, і руки всіх на ньому, і житиме перед лицем усіх своїх братів. | 12 Сей буде дикий чоловік. Рука його проти всякого чоловіка, і всякого чоловіка рука проти його, і седїти ме він у всїх родичів своїх на шиї. |
13 І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене? | 13 І [назвала] Аґар Господа, котрий говорив до неї, [цим] іменням: Ти Бог, який бачить мене. Бо сказала вона: Чи могла я також бачити тут Того, що бачить мене? | 13 І назвала Агар ім'я Господа, що говорив до неї: `Бог, що з'явився мені`, бо казала вона: `Чи ж я теж не бачила Бога, і побачивши його, живу ще?` | 13 І призвала Агар імя Господа, що говорив до неї: Ти Бог, що споглянув на мене. Бо сказала: Бо побачила передімною того, що зявився мені. | 13 І дала вона імя Господеві, що глаголав до неї: Бог бачений. Бо казала: Я бачила того, хто явивсь менї. |
14 Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом. | 14 А тому джерельце те називається: Беер-Лахай-Роі. Воно знаходиться між Кадешем і поміж Баредом. | 14 Тому й прозвано ту криницю: криницею Живого, що мене бачить. Це та криниця, що між (місцевостями) Кадеш і Беред. | 14 Задля цього прозвала криницю: Криниця де передімною я бачила. Ось між Кадисом і між Варадом. | 14 Тим прозвано криницю ту: `Криницею Живого, що мене бачить.` Се між Кадесом і Баредом. |
15 І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл. | 15 Аґар народила Аврамові сина; і назвав [Аврам] ім'я синові своєму, вродженому від Аґарі: Ізмаїл. | 15 Ось так Агар породила Аврамові сина й Аврам дав ім'я своєму синові, якого Агар породила, Ізмаїл. | 15 І породила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам імя свого сина, якого породила йому Агар, Ізмаїл. | 15 І вродила Агара Аврамові сина, і дав Аврам імя синові, що вродила йому Агара, Ізмаель. |
16 А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла. | 16 А було Аврамові вісімдесят шість літ, коли Аґар народила Аврамові Ізмаїла. | 16 Було ж Аврамові вісімдесят шість років, коли Агар породила йому сина. | 16 Аврам же був вісімдесять шість літним коли породила Агар Аврамові Ізмаїла. | 16 Аврамові ж було вісїмдесять і шість год віку, як Агара вродила Авраму Ізмаеля. |