1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.1 Після цих подій було слово Господа до Аврама у видінні і сказано: Не бійся, Авраме; Я твій щит, нагорода твоя вельми зросте.1 Після того, що сталося, було таке слово Господнє до Аврама у видінні: `Не бійсь, Авраме; я тобі щит. Твоя нагорода буде вельми велика.`1 А після цих слів було Господнє слово до Аврама у видінні, кажучи: Не бійся Авраме: Я обороняю тебе. Винагорода твоя буде дуже великою.1 Після того, як се сталось, було слово Господнє до Аврама у видїнню: Не бійсь, Авраме; я тобі щит, нагорода твоя велика буде вельми.
2 А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.2 Аврам сказав: Господе, Боже! Що Ти даси мені? Я лишаюся бездітним; І керуючий у домі моєму, сей Елі-Езер (Бог поміч) із Дамаску.2 Аврам же відповів: `Владико Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним, і господарем дому мого стане Елієзер з Дамаску.`2 Каже ж Аврам: Владико, що мені даси? Я ж відходжу бездітним. Син же Масека, що народився в моїм домі, він Дамаск Еліезер.2 Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав мені нащадків, і ось, домоправитель мій – спадкоємець мій.3 Далі сказав Аврам: `Ось ти не дав мені потомства і хтось зо слуг мого дому стане моїм спадкоємцем.`3 І сказав Аврам: Томущо Ти мені не дав насіння, той же, що народився в моїм домі, успадкує по мені.3 І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
4 І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.4 І було слово Господнє до нього, і сказано: Не буде він, [Елі-Езер] твоїм спадкоємцем; але той, хто вийде із нутра твого, буде твоїм спадкоємцем.4 Тож знову слово Господнє було до нього: `Не він буде твоїм спадкоємцем, а те, що вийде з твого лона, буде твоїм спадкоємцем.`4 І зараз був до нього Божий голос, кажучи: Не цей успадкує по тобі, але той, що вийде з тебе, цей успадкує по тобі.4 І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі.
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!5 І вивів його надвір, і сказав: Поглянь на небо і полічи зорі, якщо ти можеш їх порахувати. І сказав йому (Аврамові): Стільки буде у тебе нащадків.5 І вивів він його надвір і мовив: `Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити!` І сказав до нього: `Таке буде твоє потомство.`5 А вивів його надвір і сказав йому: Поглянь на небо і почисли звізди, якщо зможеш почислити їх. І сказав: Таким буде насіння твоє.5 І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої.
6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.6 Аврам повірив Господові, і Він зарахував йому те як праведність.6 І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність.6 І повірив Аврам Богові і почислено йому за справедливість.6 І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
7 І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.7 І сказав йому: Я – Господь, який вивів тебе з Ура Халдейського, щоб дати тобі землю оцю на володарювання.7 Потім сказав Господь до нього: `Я - Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання.`7 Сказав же йому: Я є Бог, що вивів тебе з країни Халдеїв, щоби дати тобі унаслідити цю землю.7 Рече ж до його: Я Господь, що вивів тебе із Ура Халдейського, щоб оддати тобі землю сю в наслїддє, наслїдствовати.
8 І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?8 Він сказав: Владико Господе! З якого знаку мені знати, що я буду володіти нею?8 Він же відповів: `Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду`?8 Сказав же: Владико Господи, з чого знатиму що її унасліджу?8 І рече: Владико Господе, почому знати му, що наслїдити му її?
9 Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.9 [Господь] сказав йому: Візьми Мені трирічну телицю і трирічну козу, трилітнього барана, горлицю і молодого голуба.9 Тоді сказав Господь до нього: `Візьми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня.`9 Сказав же йому: Візми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього барана і горлицю і голуба.9 Рече ж до його: Возьми менї телицю трилїтню, та козу трилїтню, та барана трохлїтка, та горлицю, та голубеня.
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.10 Він (Аврам) узяв усіх їх, розтяв їх навпіл, і поклав одну частину навпроти другої; лише птахів не розтяв.10 Появив він йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину навпроти другої, а птиць не розтяв.10 Взяв же собі усе це і поділив їх пополам, і поклав їх напроти себе, птахів же не розсік.10 Узяв же він усе те та й порозтинав пополам, і положив їх противолично одну частину до другої, а птиць не розтинав.
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.11 І коли налетіли на трупи хижі птахи; Аврам відігнав їх.11 Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх.11 Злетіли же птахи на тіла, на їх розтесані (часті), і сів при них Аврам.11 Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.12 При заході сонця міцний сон запопав Аврама; і ось, виповнив його жах і морок великий.12 Коли ж; заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягла на нього.12 При заході ж сонця захват впав на Аврама і ось нападає на нього темний, великий страх.12 А як заходило соньце твердий сон обняв Аврама, і страх у темряві великий напав на його.
13 І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.13 І сказав [Господь] Аврамові: Знай, що насіння твоє буде зайшлим на землі не своїй, і будуть рабами вони, і будуть пригнічувати їх чотириста літ.13 І сказав Господь до Аврама: `Знай певно, що твої потомки будуть чужинцями в землі не своїй; будуть рабами, і гнітитимуть їх чотириста років.13 І сказано було до Аврама: Знаючи, знай, що твоє насіння буде мешканцем в землі не власній, і будуть їхніми рабами і заподіють їм зло і упокорятимуть їх чотириста літ.13 І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт.
14 Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.14 Але Я звершу суд над народом, котрому вони будуть рабами; потому вони вийдуть із значним майном.14 Та над народом, в якого вони будуть рабами, я вчиню суд, і вони вийдуть звідтіля з майном великим.14 Нарід же, якому будуть рабами судитиму Я. А після того вийдуть сюди з великим маєтком.14 Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізійдуть геть із майном великим.
15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.15 А ти відійдеш до батьків своїх у мирі, [і] будеш похований у старості добрій.15 Ти ж підеш до твоїх батьків у мирі, й тебе поховають у старості щасливій;15 Ти ж відійдеш до твоїх батьків з миром, похований в добрій старості.15 Ти ж одійдеш до отцїв твоїх з упокоєм, і поховають тебе в старощах добрих.
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.16 У четвертому поколінні вони повернуться сюди знову: бо [міра] беззаконня амореїв досі ще не виповнилася.16 а на четвертому поколінні вони повернуться назад сюди, бо досі ще не сповнилися гріхи аморіїв.`16 Четверте ж покоління вернеться сюди. Бо ще не сповнилися гріхи Аморреїв до тепер.16 У четвертому ж родї вернуться сюди; не сповнились бо гріхи Аморіїв і досї.
17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.17 Коли зайшло сонце, і настала пітьма; ось, немовби дим із горна, і палаючий смолоскип пройшов між розтятими [тваринами].17 Тим часом зайшло сонце і стало дуже темно; аж ось димуюче вогнище і світич полум'яний пройшли між розтятими частинами.17 Коли ж було сонце на заході, був полумінь, і ось піч, що димилася, і огняні світочі, що пройшли між цими розрубаними (частями).17 Як же було соньце на западї та згусла темрява тодї, наче піч задимувала, і поломя огняне пройшло між розтятими частинами.
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:18 Цього дня уклав Господь заповіта з Аврамом, сказавши: Нащадкам твоїм даю Я землю оцю, від ріки Єгипетської до великої річки, ріки Єфрату: 18 Того дня зробив Господь союз з Аврамом, кажучи: `Твоєму потомству я даю цю землю від ріки Єгипетської до Великої ріки, ріки Ефрату;18 В тому дні завіщав Господь Аврамові завіт, кажучи: Твому насінню дам цю землю, від єгипетської ріки до великої ріки - ріки Евфрат,18 У той день завітував Господь з Аврамом завіт, глаголючи: Потомству твойму дам землю сю від ріки Египецької до ріки великої, ріки Евфрата:
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,19 Кенеїв, кенізеїв, кадмонеїв,19 кеніїв, кенізіїв, кадмоніїв,19 Кенеїв і Кенезеїв і Кедмонеїв19 Кеніїв, і Кенесіїв, і Кедмоніїв,
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,20 хеттеїв, періззеїв, рефаїмів,20 хеттитів, перізіїв, рефаїв,20 і Хеттеїв і Ферезеїв і Рафаїнів20 І Хетіїв, і Ферезіїв, і Рефаїв,
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.21 амореїв, ханаанеїв, ґірґашеїв і евусеїв.21 аморіїв, ханаанян, гіргашіїв та евусіїв.`21 і Аморреїв і Хананеїв і Евеїв і Гергесеїв і Євусеїв.21 І Аморіїв, і Кананеїв, і Гергесіїв, і Ебусеїв.