1 І була вся земля одна мова та слова одні. | 1 На всій землі була одна мова і слова одні. | 1 Уся земля мала одну мову й одні слова. | 1 І була вся земля одними губами, і одна мова для всіх. | 1 І була вся земля мова одна і слово одно. |
2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. | 2 Рушивши зі Сходу, вони (люди) знайшли на землі Шінеар рівнину і поселилися там. | 2 І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там. | 2 І сталося, коли рухалися вони зі сходу знайшли рівнину в землі Сеннаар і там поселилися. | 2 І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там. |
3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. | 3 І сказали [вони] одне одному: наробимо цеглин і обпалимо вогнем. І стала у них цегла замість каміння, а земляна смола замість вапна. | 3 Вони сказали один до одного: `Нумо лишень робити цеглу та випалювати її.` І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу. | 3 І сказав чоловік другові: Прийдіть зробім цегли і випечім їх огнем. І була їм цегла замість каменя, і смола була замість розчину. | 3 І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну. |
4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. | 4 І сказали вони: збудуємо собі місто і башту, висотою до небес; і вчинимо собі ім'я передніше, аніж розповсюдимося по лицю всієї Землі. | 4 Та й сказали: `Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім'я, щоб ми не розпорошувались по всій землі.` | 4 І сказали: Ходіть збудуймо собі місто і башту, якої вершок буде до неба, і зробимо собі імя раніше ніж розсіємося по лиці всієї землі. | 4 І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї. |
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. | 5 І зійшов Господь оглянути місто і башту, котрі споруджували сини людські. | 5 Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували | 5 І зійшов Господь побачити місто і башту, яку будували людські сини. | 5 І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі. |
6 І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. | 6 І сказав Господь: Ось, один народ, і одна у всіх мова, і ось що почали вони чинити, і не відмовляться вони від того, що задумали вчинити. | 6 і мовив Господь: `Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити. | 6 І сказав Господь: Ось рід один і губи одні в усіх, і ось зачали робити, і тепер вдасться їм усе, що лиш забажають зробити. | 6 І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити. |
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного. | 7 Зійдімо ж, і змішаймо там мову їхню так, щоб один не розумів мови іншого. | 7 Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного.` | 7 Ходіть і зійшовши помішаймо там їхній язик, щоб не почув кожний голос друга. | 7 Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного. |
8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. | 8 І розсіяв їх Господь звідти по всій поверхні землі; і вони перестали будувати місто. | 8 І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто. | 8 І Господь їх звідти розсіяв по лиці всієї землі, і перестали будувати місто і башту. | 8 І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту. |
9 І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі. | 9 А тому дано йому ім'я: Вавилон (змішання), бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій поверхні землі. | 9 Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі. | 9 Задля цього названо імя її Змішання, бо там змішав Господь губи всієї землі, і звідти Господь Бог їх розсіяв по лиці всієї землі. | 9 Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї. |
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі. | 10 Ось родовід Сима: Симові було сто років, і породив Арпахшада, через два роки після потопу. | 10 Ось родовід Сима: як Симові було сто років, він породив Арпахшада, два роки після потопу. | 10 І це роди Сима: Сим син сто літний, коли породив Арфаксада, другого року після потопу. | 10 А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі. |
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок. | 11 Породивши Арпахшада, Сим жив ще п'ятсот літ, і породив синів та доньок. | 11 Породивши Арпахшада, жив Сим ще 500 років і зродив синів та дочок. | 11 І пожив Сим після того як породив він Арфаксада пятдесять літ, і породив синів і дочок, і помер. | 11 І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер. |
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха. | 12 Арпахшад жив тридцять п'ять років, і породив Шелаха. | 12 Як Арпахшадові було 35 років, він породив Шелаха; | 12 І Арфаксад пожив сто тридцять пять літ і породив Каїнана. | 12 І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу. |
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок. | 13 Породивши Шелаха, Арпахшад жив ще чотириста три роки, і породив синів та дочок. | 13 породивши Шелаха, жив Арпахшад 403 роки і породив синів та дочок. | 13 І пожив Арфаксад після того як породив він Каїнана чотириста тридцять літ і породив синів і дочок, і помер. І пожив Каїнан сто тридцять літ і породив Салу. І пожив Каїнан після того як породив він Салу триста тридцять літ і породив синів і дочок, і помер. | 13 А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки. |
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера. | 14 Шелах жив тридцять літ, і породив Евера. | 14 Як Шелахові було 30 років, він породив Евера; | 14 І пожив Сала сто тридцять літ і породив Евера. | 14 І пожив Села трийцять год, і появив Ебера. |
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок. | 15 Породивши Евера, Шелах жив ще чотириста три роки, і породив синів та дочок. | 15 породивши Евера, жив Шелах 403 роки і породив синів та дочок. | 15 І пожив Сала після того як породив він Евера триста тридцять літ і породив синів і дочок, і помер. | 15 А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки. |
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа. | 16 Евер жив тридцять чотири роки, і породив Пелеґа. | 16 Як Еверові було 34 роки, він породив Пелега; | 16 І пожив Евер сто тридцять чотири роки і породив Фалека. | 16 І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега. |
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок. | 17 Породивши Пелеґа, Евер жив ще чотириста тридцять літ, і породив синів і дочок. | 17 породивши Пелега, жив Евер 430 роки і породив синів та дочок. | 17 І пожив Евер після того як породив він Фалека триста сімдесять літ, і породив синів і дочок, і помер. | 17 А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки. |
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу. | 18 Пелеґ жив тридцять літ, і породив Реу. | 18 Як Пелегові було 30 років, він породив Реу; | 18 І пожив Фалек сто тридцять літ і породив Раґава. | 18 І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува. |
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок. | 19 Породивши Реу, Пелеґ жив ще двісті дев'ять років, і породив синів та дочок. | 19 породивши Реу, жив Пелег 209 роки і породив синів та дочок. | 19 І пожив Фалек після того як породив він Раґава двісті девять літ, і породив синів і дочок, і помер. | 19 А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки. |
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа. | 20 Реу жив тридцять два роки, і породив Серуґа. | 20 Як Реу було 32 роки, він породив Серуга; | 20 І пожив Раґав сто тридцять два роки і породив Сируха. | 20 І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга. |
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок. | 21 Породивши Серуґа, Реу жив ще двісті сім років, і породив синів та дочок. | 21 породивши Серуга, жив Реу 207 років і породив синів та дочок. | 21 І пожив Раґав після того як породив він Сируха двісті сім літ, і породив синів і дочок, і помер. | 21 А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки. |
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора. | 22 Серуґ жив тридцять літ, і породив Нахора. | 22 Як Серугові було 30 років, зін породив Нахора; | 22 І пожив Сирух сто тридцять літ і породив Нахора. | 22 І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора. |
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок. | 23 Породивши Нахора, Серуґ жив ще двісті літ, і породив синів та дочок. | 23 породивши Нахора, жив Серуг 200 років і породив синів та дочок. | 23 І пожив Сирух після того як породив він Нахора двісті літ і породив синів і дочок, і помер. | 23 А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки. |
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха. | 24 Нахор жив двадцять дев'ять літ, і породив Тераха. | 24 Як Нахорові було 29 років, він породив Тераха; | 24 І пожив Нахор сімдесять девять літ і породив Тару. | 24 І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару. |
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок. | 25 Породивши Тераха, Нахор жив ще сто дев'ятнадцять літ, і породив синів та дочок. | 25 породивши Тераха, жив Нахор 119 років і породив синів та дочок. | 25 І пожив Нахор після того як породив він Тару сто двадцять девять літ, і породив синів і дочок, і помер. | 25 А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки. |
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана. | 26 Терах жив сімдесят літ, і породив Аврама, Нахора і Гарана. | 26 Як Терахові було 70 років, він породив Аврама, Нахора і Гарана. | 26 І пожив Тара сімдесять літ і породив Аврама і Нахора і Аррана. | 26 І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана. |
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота. | 27 Ось родовід Тераха: Терах породив Аврама, Нахора і Гарана. Гаран породив Лота. | 27 Оце родовід Тераха. У Тераха народилися Аврам, Нахор і Гаран. Гаран же породив Лота, | 27 Це ж роди Тари: Тара породив Аврама і Нахора і Аррана, і Арран породив Лота. | 27 А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота. |
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському. | 28 І помер Гаран при Терахові, батькові своєму, на землі народження свого, в Урі Халдейському. | 28 і помер Гаран на очах батька свого, в своїм ріднім краю, в Урі Халдейськім. | 28 І помер Арран перед Тарою своїм батьком в землі, в якій народився, в країні Халдеїв. | 28 І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському. |
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски. | 29 Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім'я дружини Аврамової: Сара, ім'я дружини Нахорової Мілка, донька Гарана, батька Мілки і батька Їски. | 29 І взяли собі Аврам і Нахор жінок, жінка ж Аврама звалася Сараї, а жінка Нахора звалась Мілка, дочка Гарана, що був батьком Мілки й батьком Іски. | 29 І взяв Аврам і Нахор собі жінок: імя жінці Аврама Сара, і імя жінці Нахора Мелха, дочка Аррана, батько Мелхи і батько Єсхи. | 29 І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски. |
30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона. | 30 І Сара була неплідна і бездітна. | 30 Сараї ж була неплідна, не мала дітей. | 30 І була Сара безплідною і не родила дітей. | 30 Сара ж була неплідна, не мала дїтей. |
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися. | 31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, внука свого, і Сару, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура Халдейського, щоби простувати до землі ханаанської; але, дійшовши до Харана, вони зупинилися там. | 31 Взяв Терах Аврама, свого сина, та Лота, свого внука, сина Гарана, і Сараї, свою невістку, жінку Аврама, свого сина, та й з ними вийшов з Уру Халдейського, щоб іти в Ханаан-край. Так прийшли вони в Харан і там осілись. | 31 І взяв Тара Аврама свого сина і Лота сина Аррана сина свого сина, і Сару свою невістку, жінку свого сина Аврама, і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти до Ханаанської землі і пішов до Харрану, і поселився там. | 31 І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там. |
32 І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані. | 32 І було днів життя Тераха двісті п'ять літ, і вмер Терах в Харані. | 32 Терах прожив 205 років, і вмер Терах у Харані. | 32 І були дні Тари в Харрані двісті пять літ, і помер Тара в Харрані. | 32 А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї. |